Діти емігрантів про себе та Україну

«Не сивій за щастя на чужій чужині,
Мамо, так потрібна ти своїй дитині.
Я не хочу статків, рідна моя нене,
Не замінять ласку папірці зелені...»

  (Н.Муляк,  м. Івано- Франківськ).

     Українські діти, чиї батьки працюють на заробітках в Європі, написали зворушливі листи - роздуми про власну долю.

     Вони благають батьків повернутися додому. Діти  готові терпіти нестатки, голод, аби тільки бачити рідні обличчя кожного дня.

   Листів, малюнків, віршів  виявилося так багато, що представники діаспори опублікували  їх  окремою книгою  «Діти емігрантів про себе». 

   За неофіційними даними понад 7 мільйонів українців працюють за кордоном. Більшість із них мають дітей, яких залишили на опіку родичів чи батьків.  За підрахунками соціологів більше чим 3 мільйони українських дітей стали «соціальними» сиротами та не мають можливості бачити рідних батьків щодня.

  Як тут не може зворушити історія хлопчика, який радіє смерті бабусі тільки тому,  що для нього це можливість...побачити батьків:

«Я знаю, що і мама сумує за мною, дзвонить щотижня. Та це телефонні розмови. А я вже заскучав за її ласкавими карими очима, усміхненим обличчям, турботливими руками, які гладили мене по голові, коли я збирався до школи. Та це тільки мрії, які не швидко збудуться.

Детальніше...

Українці – не расисти!

 12 березня в Україні офіційно стартував Український тиждень проти расизму.

   Кожен, хто вірить у силу толерантності, поваги та людяності може приєднатися до компанії, розмістивши логотип на власній сторінці в соціальних мережах.

   Таким чином, ми маємо розповісти світові, що українці не підтримують ненависть до інших народів за расовими ознаками.

  На території України сьогодні проживає більше 100 національностей. Згідно із законодавством, дискримінація за національною ознакою забороняється й карається за законом. 

  В історії України не так вже й багато випадків, коли українці виявляли нетерпимість до іноземних громадян. Нашому народу завжди була властива толерантність та повага до інших народів. Наразі маємо можливість спростувати уявлення європейців про нашу країну, як таку, що підтримує расизм.

Детальніше...

Українки народжують прогресивно - запевняють фахівці

    Народження дитини – незабутня подія для кожної сім'ї. Втім, не завжди вона супроводжується радістю та щасливим завершенням вагітності.

   Смертність новонароджених та матерів під час пологів в Україні залишається однією з найвищих у Європі.

  Саме тому члени – держави ООН зобов'язали наше суспільство до 2015 р. визначити дану проблему як пріоритетний напрям суспільного розвитку.

    Аби переконатися, що українки народжують в гідних умовах і чи відповідають пологові відділення сучасним стандартам акушерства, ми відправилися до Житомирського перинатального центру.

  Це один з найбільших центрів в Україні - за 10 років існування тут народилося більше 35 тисяч дітей. Центр має два пологові відділення у яких обладнано 15 індивідуальних пологових кімнат (залів). Тут народжують жінки не лише з України, а й з - за кордону.

Детальніше...

Жіноче тіло «дослідили» в Україні

Фізіологічний цикл української жінки вперше дослідили на рівні етнології – науки, що вивчає народи.

1 березня в Києві відома вчена – науковець Ірина Ігнатенко презентувала власне  дослідження під назвою «Жіноче тіло у традиційній культурі українців».

  Книга розкриває таємниці буття життя жінки, які мало досліджені в українській культурі. Зокрема, це особливості жіночої фізіології, інтимних відносин, гігієни статевих стосунків, способів контрацепції та позбавлення небажаної вагітності.

  Багато матеріалів до книги були зібрані в сільській місцевості та доповнені відомостями з друкованих джерел та архівів.

   Варто зауважити, що тема жіночого тіла в українській культурі майже не розглядалася до цього часу, тому робота викликала щире зацікавлення в Україні.

Як зауважила дослідниця української жіночої історії Оксана Кісь, книга Ірини Ігнатенко «Жіноче тіло у традиційній культурі українців» своєю науковою сміливістю і чесністю розбурхала академічне життя в Україні.

Водночас вона є чудовим пізнавальним і екзотичним чтивом для великої читацької аудиторії, оскільки зриває пелену фальшивої пасторальності з народної культури і представляє її як неоднозначне, але багатогранне і колоритне явище.

Детальніше...

Жіночий бунт № 2. Україна на межі всенародного страйку?

  25 лютого біля стін Верховної Ради має відбутися жіночий марш «Поверніть нам наші права». Організатор події - всеукраїнський жіночий рух за «Вільну Україну» .

   Лідер руху Раїса Шматко запевнила, якщо їхні вимоги не виконають, то 20 березня 2013 року вони влаштують всеукраїнський страйк.

   Жінки вимагають скасування медичної реформи, звільнення політв'язнів, захист жінок від домашнього насилля, виключення з Кримінального процесуального кодексу України пунктів, що стосуються зокрема обшуку помешкання і анонімних доносів.

Втім, не має жодного сумніву, що даний марш є чітко спланованою подією, за якою стоять окремі політики. Основна ціль жіночого маршу – домогтися звільнення Юлії Тимошенко з в'язниці. Жіночі права про які йдеться в заголовку, організатори розглядають лише в контексті порушення прав «несправедливо засуджених політв'язнів». Чи допоможе тиск на президента покращити  права жінок в Україні питання риторичне.

Детальніше...

Чоловіки не дають жінкам йти у політику

46% українських чоловіків та 62% українських жінок погодилися з твердженням, що саме чоловіки найбільше заважають українкам займатися політикою.

   Такі дані були оприлюднені Українським центром економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Опитування було проведене в листопаді 2012 р. щоб дослідити перепони, які стоять на заваді участі жінок у політичному житті.

Майже половина українців вважає, що кількість жінок, які обіймають виборні посади, недостатня. Однак зізналися, що радше віддадуть голос за кандидата чоловічої статі, ніж жіночої. На їх думку,чоловіки мають перевагу, коли йдеться про силу, жорсткість та рішучість.

     Бажання голосувати за кандидатів жіночої статі більш виражене серед жінок, хоча таких жінок все одно менше ніж тих, які віддають перевагу кандидатам-чоловікам. Лише 12% чоловіків віддають перевагу кандидатам-жінкам. Також опитування засвідчило, що найбільшу перевагу кандидатам жіночої статі надають люди старшого віку, які проживають на заході України.

Детальніше...

Українки нащадки амазонок

   Наукові знахідки та історичні документи підтверджують, що колись на наших землях, зокрема, на Поліссі існували цілі полки жінок-воїнів.

  Відомий український філолог, професор Львівського національного університету імені І. Франка,  Іван Денисюк на основі дослідження фольклорного матеріалу та вивчення історичних друкованих джерел, статей, мемуарів зробив наукове відкриття: Волинь була місцем амазонок.

У селі Тур Ратнівського району біля святого озера віднайдено кургани жінок-воїнів. Відома тут давня пісня про жіночий полк:

Круз наше село Турецькое
пройшло військо дивоцькое...

  В ній оспівується організоване амазонське військо. В цьому жіночому полку був свій прапор - „корогва" і навіть полкова музика - „барабан". До наших часів дійшли старі волинські колядки, які свідчать, що участь жінок у війні була поширеним явищем.

Детальніше...

Бізнесмен в спідниці: правила гри

Бізнес - це гра і, якщо Ви не ознайомитеся з правилами гри ще до того, як почнете грати, ви приречені на поразку.

   І байдуже, що це за гра: футбол, баскетбол, шахи - правила потрібно знати. Бізнес - не виняток.

   Бізнес - це гра, де правила неписані. І чоловікам не треба їх читати. Чоловічий розум «писав» ці правила задовго до того, як жінки почали займатися бізнесом.

     Чоловіки та жінки мають біогенетичні та соціальні відмінності – це факт. Одне з багатьох правил, за якими існує бізнес - це різниця між тим, як чоловіки і жінки сприймають слова «Так» і «Ні». Слово «Так» для чоловіка є остаточним, а для жінки ще потребує доказів.

  Наприклад, запитання жінки: «Любий, ти мене кохаєш?» не остаточне після одержання відповіді «Так», воно потребує подальшого розвитку на кшталт: «А коли ти мене покохав? А чи будеш ти мене кохати завжди?»

Детальніше...

Українці зможуть помирати легше

   Важкохворі українці для полегшення болю і страждань нарешті зможуть купувати морфін у таблетках.

    Віднині в Україні Наказом МОЗ № 77 зареєстрований таблетований морфін. Цей препарат входить до основного переліку лікувальних засобів ВООЗ, але донедавна був заборонений в Україні.

    Відтепер, сотні тисяч хворих українців на онкологічні та інші важкі захворювання, зокрема СНІД, які страждають від виразного болю, зможуть вгамовувати біль таблетованим морфіном.

    Препарат належить до опіоїдних анальгетиків і призначений для лікуванню хронічного болю. За рекомендацією ВООЗ такі ліки повинні призначатися у пероральних формах (таблетки або сироп). В Україні досі була відсутня таблетована форма морфіну. Для важкохворих були доступні лише ін'єкційні форми. Це ускладнювало доступ до знеболюючих препаратів паліативних хворих.

Детальніше...

Мистецтво бути жінкою

     Стать — перша категорія, в межах якої дитина усвідомлює власне “я”. З неї починається людська самосвідомість;  стать  є головною характеристикою особистості, що визначає життєвий шлях.
 
Проголосивши “Я — дівчинка!” чи “Я — хлопчик!”, дитина, а згодом підліток постійно оцінює себе як представника певної статі порівняно із статевим еталоном, що також увесь час уточнюється, ускладнюється, набуваючи нових ознак.
 
  Що це за еталон? Це — наші ідеальні уявлення про те, якими мають бути справжня жінка або справжній чоловік, що складаються під постійним впливом батьківських, національних, релігійних, історичних, культурних стереотипів.
 
Жінка має доглядати за своєю зовнішністю та бути охайною – переконі обидві статі: такі результати соціологічного опитування «Цінності українських чоловіків та жінок» проведеного Інститутом соціологічних досліджень. Українським дівчатам та хлопцям, що не перебувають у шлюбі,  пропонувалося дати відповідь на питання, якою має бути «хороша дружина»?

На думку дівчат ідеальна дружина це:

- гарна господиня в домі (61%);
- охайна, слідкує за своєю зовнішністю (60%);
- займається вихованням дітей (49%);
- добра та лагідна (44%);
- не палить (39%);
- не примхлива, не вимоглива (37%);
- має спокійній характер (31%).

Створена дівчатами характеристика демонструє прихильність до суто традиційного набору ролей дружини, який мало відповідає реаліям суспільного життя в Україні. Сучасне життя вимагає розраховувати лише на власні сили, знання та вміння заробляти гроші, незалежно від статі. У більшості передових країн світу давно практикується рівноправний партнерський набір ролей.

    Молоді українки вважають, що «матеріально забезпечувати свою сім'ю» жінка не повинна, тому поставили дану характеристику на останнє 14-те місце. Окрім того, дівчата приділили більше уваги традиційним ролям дружини (добра господарка, гарна, охайна зовнішність тощо), а «любити свого чоловіка» та «любити своїх дітей» на передостаннє місце.

  Соціологічне опитування також свідчать, що українські жінки доволі високо цінують можливість зі вступом до шлюбу отримати фінансову підтримку з боку чоловіка. Такі мотиви досить великої частки жінок зумовлені, на думку вчених, патріархальними поглядами, які панують у суспільстві та неможливістю отримати гідну роботу.

  Дивним є те, що для багатьох жінок доволі високою цінністю є «власний зовнішній вигляд» (шосте місце), тоді як «цікава і творча робота» посідає лише десяте, «кохання» – восьме, «культурне та духовне вдосконалення» – дванадцяте місце.

  На жаль, культ жіночої краси як товару, що може бути конвертований у вигідне заміжжя або «спонсорство» від заможного чоловіка, насаджується телебаченням та «глянцевими» журналами. Ця хибна життєва установка може виявитися дуже небезпечною під час формування життєвих планів молодих дівчат.

      Відповіді хлопців також засвідчили примітивність та невідповідність їх поглядів у сучасних економічних умовах на подальші сімейні ролі. На їх думку "хороша дружина" має бути:

- доброю та лагідною (52%);
- охайною, слідкувати за своєю зовнішністю (45%);
- доброю господинею в домі (45%);
- не дуже вимогливою (42%);
- не зловживати алкоголем (31%);
- мати спокійний характер (28%);
- бути гарним сексуальним партнером (26%).

   Опитані хлопці здебільшого мають занадто примітивні, спрощені та навіть архаїчні уявлення щодо ролі жінки в сім'ї. Після одруження спільне життя змушує чоловіків вимагати від своєї обраниці зовсім не того, що на стадії дошлюбного залицяння. 

Дуже часто добру, лагідну господиню зі спокійним характером чоловіки «міняють» на неврівноважених жінок, які палять та зловживають алкоголем. Варто зауважити, що і жінки, і чоловіки вважають, що жінка має постійно доглядати за своєю зовнішністю – 60% і 45% відповідно, хоча до зовнішності чоловіків  жінки не ставлят таких вимог.

    Провідним мотивом вступу до шлюбу для представників обох статей є романтична любов («можливість жити разом з коханою людиною»); на другому місці для жінок – «спільність поглядів, смаків та життєвих інтересів з обраною людиною і можливість жити поруч з такою людиною», а для чоловіків – «народження дітей». Характерно, що мотив «через вступ у шлюб отримувати матеріальну підтримку від партнера» виявився доволі важливим для українських жінок, зайнявши п'яте місце, тоді як чоловіки поставили його на останнє, дев'яте місце.

     Загалом, сьогодні в Україні шлюб як соціальний інститут ґрунтується на романтичній любові, бажанні мати дітей і не бути самотнім, знайти людину зі спільними поглядами та цінностями. Але через кілька років сімейного життя  більшість подружніх пар усвідомлюють, що все вийшло навпаки, і вдаються до розлучення. Зазвичай ініціаторами розлучень є жінки, а головна причина в хибних цінностях і неправильних уявленнях - якою має бути хороша дружина та ідеальний чоловік. Інакше, чому ж розлучаємося?

Немовля: контакт є!

50%    Немовлята потребують постійного спілкування з батьками та оточуючими. Щойно народившись, дитина вже починає висловлювати свої потреби, бажання, думки та почуття.

   Але дорослі не завжди готові до такого спілкування, бо не знають, як вірно реагувати на дитячий лепет чи плач. Психологи стверджують, що так зване белькотання, агукання і навіть крик - це повноцінна мова немовлят, яку не варто ігнорувати.

Якщо ми з раннього дитинства налагодимо з нашими дітьми хороше спілкування, то найбільш імовірно, що вони ділитимуться з нами переживаннями, коли підростуть. Якщо ми витратили час на розбудову такого спілкування, починаючи з народження дитини, то є багато шансів, що така «інвестиція» обернеться «прибутком».

       Як правило, першими людьми, які починають з нами розмовляти не тільки за допомогою слів, але й жестів, поглядів, міміки, є наші батьки. Спілкування між матір'ю (батьком) та дитиною починається навіть до народження. Ми усі знаємо: те, що майбутня мати їсть, п'є чи чим вона дихає, впливає на дитину.

Детальніше...

Дружина – головний секрет успіху Барака Обами

"Чоловіки нерідко досягають високого становища завдяки своїм дружинам. Жінки досягають високого становища тільки всупереч своїм чоловікам".
Лінда Лі-Поттер.

       Мішель Обама (Робінсон) була і залишається головним наставником президентом США Барака Обами. Вона готує йому промови, відповідає на закиди журналістів та зізнається, що зараз кохає чоловіка більше ніж, коли вони одружилися.

    Їх спільне фото (вверху), зроблене під час оголошення результатів президентських виборів 2012, стало «золотим» у Твітері, зібравши майже мільйон ретвітів. А емоційна промова Мішель Обами під час з'їзду Демократичної партії визнана найкращою у 2012 році:

       «Я люблю Барака за те, що для нього немає таких речей, як «ми» та «вони» – він не звертає уваги чи ти демократ, чи республіканець, чи не той і не інший. Він знає, що всі ми любимо свою країну. І він завжди готовий вислухати добрі ідеї. Він завжди шукає найкраще в кожному, кого зустрічає.»

Детальніше...

Якщо народжувати – то тільки з чоловіком!

Присутність чоловіка при пологах сприяє зменшенню ускладнень у новонародженої дитини та породіллі.

  Такого висновку дійшли українські лікарі, проаналізувавши статистичні дані.

  У 2009 році, коли було зафіксовано найбільший рівень партнерських пологів – 52%, значно зменшилася кількість ускладнень при появі дітей на світ.

 Також присутність чоловіка або інших членів родини при пологах допомогла знизити смертність новонароджених майже удвічі. Якщо раніше 80% породіль вдавалися до ліків для применшення больових відчуттів, то під час партнерських пологів лише 5 % жінок використовували знеболюючі засоби. Такі ліки часто є шкідливими для малюка і можуть  негативно впливати на його здоров'я. Тому відправляючись до родильного залу, крім пелюшок та підгузників, не забудьте «прихопити» чоловіка. 

Детальніше...

Обережно: свекруха!

   Свекруха та невістка – це  традиційна неприязнь двох жінок. В українській народній творчості зафіксовано безліч прикладів компліментів на адресу кожної: «невістка - чужа кістка», а «у лихої свекрухи і ззаду очі є»!

  Свекруха – це мати чоловіка, яка колись його народила, виховала і "подарувала" вам. Незважаючи на очевидні заслуги, більшість жінок ставляться до своїх свекрух з відвертою неприязню. В цьому проявляється типова жіноча конкуренція за вплив на чоловіка.

    Переважна більшість жінок за природою власниці, тому їм важко змиритися з тим фактом, що вони люблять одного й того самого чоловіка. Ревнощі та суперництво двох жінок часто не такі банальні, як може здатися на перший погляд. А в багатьох випадках є однією з причин розпаду сімей.

Детальніше...

Українки народжують мало і поза шлюбом

       Ще на початку XX століття народжуваність в Україні була найвищою в Європі. Коефіцієнт сумарної народжуваності становив 7,5 дитини в середньому на одну жінку.

   Населенню була властива рання шлюбність, відсутнє сімейне регулювання дітонародження, висока дитяча смертність. Очікувана тривалість життя становила для чоловіків всього 35 років, для жінок – 36 років.

Починаючи з 1950 – років, в Україні поступово втрачаються традиції багатодітності. Вже у 1964 р. кожна жінка народжує за життя в середньому 2 дітей. Останні соціологічні дані свідчать, що 72,3% українських сімей – це родини тільки з однією дитиною. Спроби пропагувати багатодітність в сучасних економічних умовах не отримали підтримки у населення. Навпаки, ставлення до багатодітних матерів вкрай негативне : як можна народжувати дітей, коли ти не здатна  їх прогодувати? Хоча 100 років тому такі запитання були б щонайменше дивні.

Детальніше...

Садочок і школа відбирають в дитини здоров’я

    З перших днів перебування в дитячому садку дитина зазнає багато стресів, які руйнують її психічне здоров'я.

    За останні 15 років мережа дошкільних закладів зменшилася втричі. Більшу частину часу діти перебувають у переповнених групах, де рівень шуму значно більший, ніж передбачено санітарними нормами.

    Діти в садочку не мають змоги усамітнитися та побути наодинці, що вже є несприятливим психологічним фактором. Психологи радять залишати дитину раз на тиждень вдома, аби вона могла відпочити емоційно.

   Але переважна більшість батьків не можуть дозволити собі влаштувати вихідний посеред тижня. Відсутність повноцінних прогулянок на свіжому повітрі, несистематичні заняття з фізкультури та хореографії – негативно відображаються на фізичному розвитку дітей. Якщо зауважити, що кожна третя дитина народжується з відхиленнями у розвитку нервової системи, то школа і садочок завдають остаточного удару по психічному здоров'ю дитини.

Детальніше...

Оксана Білозір: «Жінки повинні захотіти бути в політиці»

   Оксана Білозір – заслужена артистка України (1986 р.), народна артистка України (1994 р.), естрадна співачка (сопрано). Член партії "Наша Україна".

    Народний депутат України IV скликання,  голова Соціально-Християнської партії України. З лютого 2005 р. по 27 вересня 2005 р. – міністр культури та мистецтв.

Ви – відома українська співачка, навіть більше – символ української естради. Чому вирішили піти стати політиком? Політика дає більше можливостей?

   – Просто мені захотілося спробувати. У В'ячеслава Піховшека є така фраза: «Якщо ти не будеш цікавитися політикою, політика зацікавиться тобою». Мені здалося, що зможу ефективно там попрацювати. Прийшла я в політику свідомо. Закінчила дипломатичну академію, отримала другу вищу освіту, здобула нову професію – магістр зовнішньої політики та інформації. І розпочала політичну кар'єру з нуля.

Де жінці важче реалізувати себе – на естраді чи в політиці?
– Всюди важко. Всюди одні й ті самі закони: праця, праця, наполеглива праця на шляху до мети.

 – Чому в українській політиці так мало жінок?

– Тому що, думаю, мало жінок хочуть займатися політикою свідомо. Жінці хочеться, щоб їй це хтось запропонував, створив комфортні умови, дав відповідні доручення, призначив на певні посади. А так не буває. Чоловіки собі так думати не дозволяють. Жінці треба бути надзвичайно активною, щоби проявити себе в політиці, щоби взяти для себе те, що вона хоче. І дуже мало є жінок, чесно кажучи, які на це готові.

Детальніше...

Світ без насилля, Україна без Оксани Макар

 У березні 2012 року Україну сколихнула гучна справа колективного зґвалтування та вбивства з особливою жорстокістю, яка завершилася смертю 18-річної потерпілої Оксани Макар, мешканки Миколаївської області.

Слідство в цій справі на сьогоднішній день є завершеним, провина всіх трьох учасників доведеною, а суд 24 листопада виніс остаточний вирок: один із учасників отримав довічне ув’язнення, двоє інших ― 14 та 15 років ув’язнення відповідно.

  Що змінилося в Україні з дня смерті Оксани Макар? Чоловіки перестали ображати жінок: не б'ють, не гвалтують, не принижують, не дискримінують?  Ні звісно. 

   Насильство над жінкою не припинилося ні на хвилину. Воно продовжує існувати, хай не в таких жорстоких формах як з Оксаною Макар.  Але як і раніше «виховується» ледь не з народження дітей.

   Це тема гендерного виховання, якого стороняться в Україні. Дівчаток з дитинства вчать бути жертвами, прощати та терпіти насильство чи несправедливість. Тобто відповідати  суспільним "нормам" поведінки дівчинки.

     Агресію та нестриманість хлопчиків  вважають цілком  природньою, адже це закладено в генах чоловіка.  А ще діти часто стають свідками бійок, лайок у власній сім'ї, і хочуть того чи ні, на підсвідомому рівні обирають схожу модель поведінки   у власному  майбутньому.

   Однак певні уроки соціум таки виніс із березневої трагедії у Миколаєві. Досі насилля над жінкою не розглядалося як злочин, за який можна покарати довічним ув'язненням. Чоловіків, що знущалися над жінками / дружинами у кращому випадку засуджували, у гіршому просто попереджували в міліції. Саме тому багато насильників почували себе впевнено, адже їх дії не каралися.

Детальніше...

Як американки прийшли в політику

      Мало хто знає, але США залишається країною, в якій не має законів  про гендерну рівність. Конституція США містить 28 поправку, яка гарантує рівні права та можливості незалежно від статі, але поправка досі не вступила в силу.

  Втім, американок це мало хвилює, бо вони знайшли більш  дієвий спосіб, аби потрапити у вищі ешелони влади. Понад двадцять років тому американки заснували жіночу організацію, що суттєво змінила представництво жінок на керівних посадах. Вони привели до влади тисячі жінок, що стали ключовими політиками США. А починалося все так: 

Детальніше...

10 найсильніших країн світу, якими правлять жінки

   Англійська королева Прийнято вважати, що влада в цілому світі належить чоловікам. Але як виявилося, стереотипи, що чоловіки кращі лідери та керівники, всього лише стереотипи.

    Насправді найбагатшими країнами світу, які мають розвинуту економіку, правлять жінки. Скажете випадковість? В історії не буває випадковостей, там є лише закономірність.

  Ми проаналізували, кому належить влада у найсильніших країнах Європи.

1.Англія. Єлизавета II – королева Великобританії  вже 60 років перебуває на троні. Вона також Верховний Головнокомандувач Збройних Сил країни. Формально Єлизавета ІІ — наймогутніший монарх світу.

    Англія відома ще однією жінкою, яка зробила чималий внесок в історію країни: Маргарет Тетчер. Коли у 1979 р. Маргарет Тетчер було обрано першою жінкою прем’єр – міністром, у британському парламенті було всього 19  жінок із  635 членів парламенту.

 Невдовзі правлячі партії Великобританії  ввели гендерне квотування. Зокрема,  Партія лейбористів встановила чіткі правила відбору кандидатів для того, щоб позбавити жінок будь-якої дискримінації під час виборів. Ліберально-демократична партія застосувує систему «жінка—чоловік, жінка—чоловік» для списків кандидатів на  вибори до  парламенту. Приблизно 50 % всіх місць у парламенті, які вони виграють, займають жінки.

Детальніше...

Бити чи не бити дітей?

 Вислів «Поганий той вихователь, який не пам’ятає свого дитинства» відразу  повертає нас у  спогади. Багато із нас, чесно поклавши руку на серце, зізнається, що в  дитинстві його били батьки. Когось лупцювали систематично, когось  час від часу, а комусь пощастило: не били.

    Втім, насильства у сім’ї діти зазнають не завжди зі сторони батьків. Це можуть бути старші брати чи сестри, дідусь чи бабуся або  зовсім чужі люди. Але коли тебе б’ють –  не так важливо хто це робить. Біль, образа, ненависть, нерозуміння – виникають у дитині незалежно від того, хто завдає тілесні покарання.  І не має жодної дитини у світі, яка спроможна забути мить, коли її вперше вдарили.

  Так, звісно, ми всі прогресивні люди і часто засуджуємо насильство над дітьми. Але здебільшого  проявляємо байдужість, коли бачимо як хтось лупцює дитину. Адже це не наша дитина – самі розберуться.Така байдужість дорослих щорічно забирає сотні дитячих  життів. Приміром, нещодавно на Житомирщині, вітчим так побив хлопчика, що той помер. Невже ніхто не чув криків про допомогу? Невже мама не помічала ставлення чоловіка до дитини?

Детальніше...

Жінку захищає ООН

     Для сучасної жінки важко уявити життя, в якому вона не має права на освіту, працю, участь в політичному житті.  Те, що ми звикли сприймати за норму сьогодення, ще 100 років тому було рідкістю.

    Згода на шлюб чи на розлучення просто не існувала. Захист материнства? Народжували за роботою – на полі чи на городі, після пологів швидко поверталися знову до праці. Жінки не брали участі в Олімпійських іграх – було заборонено. Грати футбол чи займатися карате – також. Дозволено було бути безправним додатком чоловіка, народжувати багато дітей і працювати, працювати.

Детальніше...

Щасливе дитинство - вигадки дорослих?

    «Это все взрослые выдумали про счастливое детство. Чтобы им было не так стыдно. Есть только счастливая взрослость. А счастливого детства нет и не может быть. Спросите у любого ребенка....

    Но самое худшее не это. Самое худшее... Даже в самых отсталых государствах, по -моему, уже отменены физические наказания. Для взрослых. А детей бьют. Даже в нашей стране. Даже у нас взрослый сильный человек может ударить ребенка. Ударить девочку. И это называется счастливое детство!»

   Такими рядками розпочинається знаменита книга «Дівчинка і птахоліт» Володимира Кисельова. Цій книзі вже майже 50 років, її перекладено на тридцять мов світу, а автора немає в живих. Але відверті зізнання дівчинки, яка ділиться своїми переживаннями, роздумами про виховання дітей, - не втрачають актуальності:

«И тут он (отчим) меня ударил. По щеке. Ладонью. Очень больно. И закричал визгливым голосом, очень похожим на голос мамы. Вообще, когда он злится, он становится похожим на маму. И вообще все люди, когда злятся, становятся похожими друг на друга» - ці слова дають нагоду батькам побачити самих себе очима дітей."

Детальніше...

Гендер: хлопчикам – ляльки, а дівчаткам - машинки

   В українській мові слово «гендер» немає аналога. Найбільше за значенням йому відповідає слово «рід», яке в англійській мові розуміють як приналежність до певної групи, виду.

  Поняття «ґендер» походить від грецького «генос» («походження», «той, що народжує»). Термін «ґендер» введено в соціальні науки Енн Оклей в 70-ті роки ХХ століття.

      З раннього дитинства людина живе у просторі соціально - культурних стереотипів, які вироблені суспільством під впливом найрізноманітніших причин. Гендерні стереотипи, які формує суспільство, - це форми поведінки, які суспільство очікує від людей залежно від їх статі, задаючи при цьому жорсткі стандарти.

    На підставі цього всім жінкам і всім чоловікам нав'язується певні правила поведінки, яких вони повинні дотримуватися. Гендерні стереотипи заважають людині знайти своє місце в житті, якнайповніше реалізувати свої таланти й здібності. Вони ставлять під сумнів феномен людського існування, адже кожна людина є самодостатньою особистістю, а ії доля унікальна й неповторна. 

Детальніше...

Що потрібно знати жінкам про ОУН - УПА

   Багато жінок не орієнтуються в питанні діяльності ОУН-УПА, яке попри час, залишається актуальним. Для сучасної українки це не припустимо, адже  історія ОУН – це частинка  минулого України.

   Якщо спрощено та неупереджено, то жінкам варто знати всього одне: Організація Українських Націоналістів боролася за вільну незалежну Україну.

      Рух виник на Західній Україні у 1929 р. Учасники руху - молоді віком, але край патріотичні та високодуховні люди. Організація розпочала діяльність з боротьби проти влади польських окупантів.

   На жаль, в Україні часто  на одну булаву претендують два гетьмани. Так сталося й з ОУН. У 1938 році гине провідник руху Євген Коновалець, а організація розколюється   на дві однойменних, але самостійних фракції: ОУН(М) під проводом Андрія Мельника, і ОУН(Б) під проводом Степана Бандери. Між двома течіями були глибокі ідеологічні суперечності,  точилася жорстока боротьба.

(Листівка надрукована в 1962р. в Торонто, зберігається в Архіві ОУН в Лондоні).

Детальніше...

Українські жінки бояться слова «бізнес»

    Нещодавно інститут соціології України провів цікаве опитування. Респондентам пропонувалося дати відповідь на запитання:  “Як ви вважаєте, які з перелічених галузей краще працюватимуть, якщо їх очолить жінка, а які – якщо чоловік, а де статева відмінність немає значення?”.

  Так, 55% респондентів віддали перевагу чоловікам у веденні великого бізнесу, і лише 6% респондентів, вважають, що жінка здатна очолювати великі підприємства. Щодо малого бізнесу, то 61%  вважає, що тут статева відмінність ролі не грає. Тобто, діловим та підприємницьким  якостям жінки, соціум довіряє значно менше, в порівнянні з чоловіками.

     Чому так? Невже дійсно  лідери та керівники з жінок ніякі? Якщо так, то чому в  більшості країн світу значно більше жінок  на керівних посадах чим в Україні?  Відповідь проста – в українському суспільстві відсутня «модель успішної жінки». Образ успішної українки нечіткий та деформований.

   Більшість вважає, що  українська жінка повинна бути успішною насамперед  у сім'ї (тобто вчасно вийти заміж, народити дітей, мати типову роботу – ось тобі й маєш жіноче щастя).  Жінку - підприємця  розглядають як заробітчанку, що через скрутні обставини змушена тимчасово займатися підприємницькою діяльністю.

Детальніше...

Як депутат Пупік на вибори дружину не пускав

                                                         

  «Був гарний погожий день», - саме так починається комікс  «Чоловічий базар», що претендує стати шедевром карикатурного мистецтва. Дружина депутата Івана Івановича Пупіка, не ставлячи його до відома, вирішила балотуватися до Верховної Ради.

   Випадково дізнавшись про це на базарі, Пупік  отетерів та ледве не втратив мову. Знайомі та  друзі втішають депутата та дають «цінні»  поради: «Я б своїй бабі вбалотувався б!» - каже будівельник, селянин радить посадити дружину  до льоху, а міліціонер «прикувати кайданами».  Не довго думаючи, компанія відправляється до бару, аби обміркувати ситуацію та знайти вихід. А їх дружини тим часом, виконують за них  всю роботу.

Трагедія Пупіка достовірно відтворює гендерні стереотипи українського суспільства, які продукують  чоловіки. Українським жінкам,що прагнуть брати участь в політичному житті країни доводиться  долати упередженість та насмішки чоловіків стосовно своїх можливостей. Щоб зрозуміти, яке значення має жінка в парламенті, варто продивитися комікс до кінця. 

Карикатури створені в рамках проекту "Право жінок на політику" ВОГО Громадський центр "Форум" за підтримки Посольства Швейцарії в Україні. Художник Олександр Нікітюк.

Детальніше...

Жінки сваряться голосніше, але чоловіки говорять більше

   Кажуть, що жінка та чоловік часто не розуміють один одного, бо розмовляють на різних мовах. І хоча в їхньому діалозі не почуєш жодного іноземного слова, порозуміння годі чекати. Ти говориш йому одне, а він тобі - зовсім інше. Знайома ситуація, в яку часто потрапляють люди, коли спілкуються.         

     Виявляється, вчені з’ясували чому люди протилежної статі часто не можуть знайти спільну мову. Головною причиною відмінності мови чоловіка та жінки вони називають… неправильне виховання новонароджених.

    Народившись, дитина відразу стає об’єктом дії ґендерної системи. Над нею здійснюють символічні   статеві обряди, які розрізняються залежно від того, якої статі народилася дитина. Дівчинку приміром намагаються відразу скупати у травах, аби росла вродливою.

Хлопчикам забороняють плакати або намагаються не брати часто на руки чи пестити, щоб «не ріс бабою». Для новонароджених, як правило,  заздалегідь підібраний колір одягу, коляски, навіть набір іграшок  є різним для хлопчиків і дівчаток.

Детальніше...

Чоловіків у феміністи!

femenismВ Україні з надзвичайною обережністю сприймають термін «феменізм». Мабуть взнаки дається діяльність «Femen», які ототожнюють себе з феменізмом, але своєю діяльністю суттєво підривають імідж української жінки та й країни цілому.

     Українські феміністки, як показує історія, ніколи не світили грудьми по світі. Серед відомих імен, що користувалися ідеями феменізму були Леся Українка,Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська, Соломія Павличко та інші. Вони були освічені, набожні, займалися благодійництвом та мали вплив у суспільстві.

     Сьогодні соціум бачить феміністок інакше, можна говорити навіть про певне соціальне замовлення: фемініст має бути обов’язково жінкою - злою, агресивною, розумною, неодруженою, з посередньою зовнішністю та відсутністю дітей. Ось мовляв, подивіться на цих феміністок, які вони нещасні.

Детальніше...

Любий, я беру тебе…заміж

 «Коханий, я хочу тобі освідчитися і запропонувати свою руку та серце»з такими словами ірландські жінки мають законне право звернутися до чоловіків, що не наважуються самі зробити пропозицію одруження.

 29 лютого – це день, коли  в Ірландії тисячі жінок користуються давньою традицією, що сягає своїм корінням XI століття. Саме тоді був виданий закон, що дозволяв жінкам мати право в цей день"робити пропозицію чоловікам, які їм подобаються".

      Більше того, той чоловік, який відмовить жінці 29 лютого, відповідно до закону був зобов'язаний сплатити штраф. Щоправда, штраф міг полягати в дорогому подарунку – коштовних прикрасах. Але рідко  який чоловік відмовлявся, тому що  це «до невдачі».

   І хоча 29 лютого трапляється лише один раз на чотири роки, ірландки продовжують користуватися  цією традицією до цього час. Як показують дослідження, 94% пропозицій  зроблених цього дня, закінчується укладанням шлюбу.

Детальніше...

«Я знаю таких роботів! Це – українки!»

Сьогодні Україна посідає п'яте місце за кількістю емігрантів, поступаючись лише Індії, Росії, Китаю і Мексиці. Понад 70% респондентів на запитання чи емігрували б ви сьогодні з України, відповіли «Так» (опитування Голос Америки). Більша частина з них – молоді жінки.

    Нещодавно на одному з польських телешоу в прямому ефірі виникла жвава дискусія. Популярні ведучі за участю відомих жінок обговорювали можливості жінки робити кар'єру та при цьому встигати виконувати домашні обов'язки.

   Коли одна із жінок зауважила, що на жаль, ще не вигадали роботів, які б могли виконувати хатню роботу, ведучий вигукнув: «Я знаю таких роботів! Це – українки!» І хоча колега намагалася делікатно його виправити, він наполягав на своєму: « А чому вони не роботи? Вони ж все вміють – миють, прибирають, виносять сміття...»

Детальніше...

Популярно про страшне слово - гендер

 

 001Сучасні українки розділилися на дві категорії – ті, хто впевнені, що в Україні є дискримінація прав жінки,  та ті, хто категорично заперечують дане явище.

    Перші мотивують свою думку аргументами відсторонення жінок у політиці, бізнесі, неможливістю реалізувати свій потенціал та зробити успішну кар'єру, з огляду на сімейний чинник. На користь їхніх аргументів свідчать поширені соціальні явища - трудова міграція, безробіття, торгівля людьми, насильство, що мають чітко виражену жертву - жінку.

   Прихильники погляду, що жінка в наш час отримала всі можливі права та свободи, наводять свої аргументи: освіта доступна? – так! Замуж хтось змушує? – ні! Законодавство заважає робити кар'єру? – ні! Висновок: гендерною проблематикою жінки виправдовується за власну неуспішність, нереалізованість, безініціативність, яка заважає їм більше, ніж відсутність законів та існуючі стереотипи.

Детальніше...

5 аргументів проти заборони абортів

конференція про заборону абортів   Термін «аборт» маловживаний у всьому світі. За кордоном кажуть так: «право жінки на вибір» або репродуктивна свобода. 

   В жодній конституції світу ембріони не розглядаються як люди, в нормальному сенсі цього слова. Ми не можемо створювати для них закони, захищати їх права, тому що вони існують в іншому вимірі, яких для нас недосяжний.

    Зазвичай переривання вагітності здійснюється на стадії, коли ембріон практично ідентичний з ембріоном собаки чи свині. Це біологічні дані. Більше того, за даними вчених, 65% всіх вагітностей перериваються на ранніх термінах, і жінка про це може не здогадуватися.

Детальніше...

Три найбагатші українки

   Можете не мучити пошукові системи інтернету аби знайти багатих українок. Соромно признатися, але жінок в Україні, що мають мільйонні статки, можна порахувати на пальцях. Та й на рахунку в них значно менше мільйонів, чим приміром в чоловіків.

    Мало українок – мільйонерок - мало жінок – політиків, цим зв'язком нікого не здивуєш. Адже політика це продовження бізнесу. Переважна більшість громадян вважає, що чоловіки мають перевагу, коли йдеться про рішучість, силу, лідерські якості. Чоловіки частіше ніж жінки  схильні ризикувати в бізнесі, тому й переважають у підприємницькій діяльності.

Однак, жінки кращі менеджери та управлінці - переконані експерти. Лише відсутність грошей заважає жінкам прийти у велику політику. В Україні, щоб бути яскравим політичним лідером не достатньо мати розум та ідеї. Потрібні  мільйони, аби там утриматися. Такому твердженню є сучасний приклад:

Детальніше...

Схожі дописи

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...