Популярно про страшне слово - гендер

 

 001Сучасні українки розділилися на дві категорії – ті, хто впевнені, що в Україні є дискримінація прав жінки,  та ті, хто категорично заперечують дане явище.

    Перші мотивують свою думку аргументами відсторонення жінок у політиці, бізнесі, неможливістю реалізувати свій потенціал та зробити успішну кар'єру, з огляду на сімейний чинник. На користь їхніх аргументів свідчать поширені соціальні явища - трудова міграція, безробіття, торгівля людьми, насильство, що мають чітко виражену жертву - жінку.

   Прихильники погляду, що жінка в наш час отримала всі можливі права та свободи, наводять свої аргументи: освіта доступна? – так! Замуж хтось змушує? – ні! Законодавство заважає робити кар'єру? – ні! Висновок: гендерною проблематикою жінки виправдовується за власну неуспішність, нереалізованість, безініціативність, яка заважає їм більше, ніж відсутність законів та існуючі стереотипи.

Чи все так однозначно у поглядах обох сторін? І чи можна знайти золоту середину для своєї позиції щодо ролі української жінки в суспільстві? Для початку розкриємо суть поняття гендер, яке стосується і чоловіка, і жінки.

Слово «гендер» запозичив з граматики і увів в науку про поведінку сексолог Джон Мані, котрому в 1955 році необхідно було розмежувати загальні статеві якості. Джон Мані здійснив у психології найжорстокіший есперимент над зміною статті, де прагнув довести, що статева приналежність зумовлена не природою, а вихованням... і помилився. Об'єктом спостереження він обрав хлопчика Брюса Реймера.

 002У 1965 році восьмимісячний хлопчик Брюс Реймер, що народився в канадському Вінніпезі, за порадою лікарів піддався процедурі обрізання. Однак через помилку хірурга, що проводив операцію, у хлопчика був повністю ушкоджений пеніс. Психолог Джон Мані , до якого звернулися за порадою батьки дитини, порадив їм «простий» вихід зі складної ситуації: змінити стать дитини й виховати його як дівчинку, поки він не виріс і не почав відчувати комплекси з приводу своєї чоловічої неспроможності.

Сказано – зроблено: незабаром Брюс став Брендою. Нещасні батьки не здогадувалися, що їхня дитина стала ідеальним об'єктом спостереження для вченого. Хлопчикові видалили яєчка, і потім протягом декількох років Мані публікував у наукових журналах звіти про «успішний» розвиток свого піддослідного.  «Цілком зрозуміло, що дитина поводиться як активна маленька дівчинка, і її поведінка разюче відрізняється від хлопчачої поведінки її брата-близнюка», – запевняв учений.

Однак і рідні вдома, і вчителі у школі відзначали в дитини типову хлопчачу поведінку й зміщене сприйняття.Найгірше було те, що батьки, котрі приховували від сина-дочки правду, відчували сильний емоційний стрес. У результаті в матері спостерігалися суїцидні нахили, батько став алкоголіком, а брат-близнюк постійно перебував у депресії.

Коли Брюс-Бренда досяг підліткового віку, йому стали давати естраген, щоб стимулювати ріст грудей, а потім Мані став наполягати на новій операції, під час якої Бренді мали сформувати жіночі статеві органи. Але тут Брюс-Бренда збунтувався. Він навідріз відмовився робити операцію й перестав приїжджати на прийоми до Мані.

Одна за іншою пішли три спроби самогубства. Остання з них закінчилася для нього комою, але він видужав і почав боротьбу за повернення до нормального існування – як чоловік. Він змінив ім'я на Девід, обстриг волосся й почав носити чоловічий одяг. В 1997 році він пройшов через серію реконструктивних операцій, щоб повернути фізичні ознаки статі. Він також одружився з жінкою та всиновив трьох її дітей. Однак хепі-енду не вийшло: у травні 2004 року, після розриву з дружиною, Девід Реймер покінчив життя самогубством у віці 38 років. Висновок невтішний, змінити стать звісно можна, але результат буде подібний результатам експерименту Джона Мані.

Але де ж тут гендер і як він пов'язаний із статтю людини?

Гендер – це не визначення біологічної статті. Жінки і чоловіки, як представники біологічного виду «Homo sapiens» («людина розумна»), розрізняються за статтю. У цьому разі слова «чоловік» і «жінка» асоціюються з такими ознаками, як відмінності репродуктивних функцій, будова тіла, анатомічні та фізіологічні особливості. Для того щоб вирізняти їхні суто біологічні ознаки, використовується поняття біологічна стать.

У хлопчиків і дівчаток усвідомлення своєї статі починається з 6–8 місяців, коли малюки вчаться розрізняти чоловіків і жінок; у півторарічному віці у них уже є первісна статева ідентифікація, тобто знання своєї статевої належності. У 6–7 років дитина розуміє, що ростиме хлопчиком чи дівчинкою назавжди.

Але діти усвідомлюють не тільки свою біологічну стать. Спілкуючись одне з одним, спочатку через ігри та іграшки, пізніше у виборі занять, у розподілі домашніх обов'язків, вони починають набувати свого власного соціального досвіду. І виявляється, що у дівчаток і у хлопчиків він різний: дівчатка частіше починають гратися з ляльками, а хлопчики – з машинками, в загальних іграх дівчата частіше бувають медсестрами, вчительками, мамами, а хлопчики – командирами, капітанами, льотчиками.

Чому це відбувається? Тому що від самого народження дівчаткам і хлопчикам пропонують певні (але різні) правила поведінки, форми вияву від чуттів. І оточення суворо стежить за тим, щоб вони беззаперечно виконувалися. Наприклад, коли від образи або болю плаче дівчинка, до неї ставляться із співчуттям і розумінням. Але коли рюмсає хлопчик, то йому говорять: «Будь чоловіком! Терпи! Чоловіки не плачуть!» Якщо хлопчик поводиться грубо, на це доволі часто не зважають, навпаки, можуть і похвалити: «Справжній чоловік!» Але якщо так поводиться дівчинка, їй тут же зауважать: «Адже ти ж дівчинка!»

У класі може викликати здивування хлопчик, який любить шити або готувати, або дівчинка, яка піднімає штангу або займається армреслінгом. А просунуті хлопці-комп'ютерники впевнені: «Дівчисьок-гакерів не буває!» Все це говорить про те, що у суспільстві сформувалася різна оцінка занять дівчаток і хлопчиків, їх доброї й поганої поведінки. Ці соціальні настанови, культурні канони і є проявами ґендеру (від англійської – gender, що означає рід).

На підставі того, що у суспільстві існують стійкі уявлення про те, якими мають бути дівчатка та жінки, хлопчики та чоловіки, формуються стійкі стереотипии, які й провокують порушення прав жінок та чоловіків. Ці стереотипи мають тривалу історію.

Наприклад, ще до початку ХХ століття суспільству була притаманна позиція, що жінка створена тільки для кухні, дому та дітей. Але й досі ця думка глибоко пронизує свідомість багатьох людей – чоловіків та жінок. Тому ще і в наш час частина чоловіків (і жінок) вважають жінку тільки господинею у домі, а не особистістю, яка може вирішувати суспільні справи.

Досить поширеною є й суспільна думка про самотню жінку як нещасливу. Успішна жінка обов'язково має бути заміжньою, виховувати дітей, бути доброю господинею. А чоловік постає як годувальник, захисник, джерело прибутку, керівник. Доволі часто жінок оцінюють за наявністю сім'ї та дітей, а чоловіків – за професійні успіхи. Їх визначають сильними і більш пристосованими до життя та кар'єри. Відповідно до цього прийняття важливих суспільних рішень – це справа чоловіків.

Звідси недооцінка ролі жінок у прийнятті соціально важливих рішень. Тому така мала кількість жінок у Верховній Раді, та ще менша кількість жінок, які обіймають вищі посади керівників у державі та у сферах управління. Якщо ж ви все –таки залишилися при своїх переконаннях, проаналізуйте вислови журналістів про жінку-політика та про чоловіка-політика: «Вона не тільки чарівна жінка, а ще й політик». «Він не тільки політик, а ще й хороший батько».

004

 

 

 

Comments:

Схожі дописи

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...