femenismВ Україні з надзвичайною обережністю сприймають термін «феменізм». Мабуть взнаки дається діяльність «Femen», які ототожнюють себе з феменізмом, але своєю діяльністю суттєво підривають імідж української жінки та й країни цілому.

     Українські феміністки, як показує історія, ніколи не світили грудьми по світі. Серед відомих імен, що користувалися ідеями феменізму були Леся Українка,Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська, Соломія Павличко та інші. Вони були освічені, набожні, займалися благодійництвом та мали вплив у суспільстві.

     Сьогодні соціум бачить феміністок інакше, можна говорити навіть про певне соціальне замовлення: фемініст має бути обов’язково жінкою - злою, агресивною, розумною, неодруженою, з посередньою зовнішністю та відсутністю дітей. Ось мовляв, подивіться на цих феміністок, які вони нещасні.

Для решти жінок та чоловіків дане захоплення вважається ледве не вульгарним. Такий одностатевий феменізм ризикує залишитися спотвореним та примітивним заняттям для вузького кола осіб. Тому до даного руху в Україні потрібно масово залучати чоловіків. Я думаю вони погодяться, бо справжній чоловік зацікавлений, аби поруч нього була вільна у всіх відношеннях жінка. У всьому світі чоловіки не цураються бути причетним до фемінізму, бо це - круто, це вияв освіченості чоловіка та його культурного рівня.

Отже, чоловік чи жінка, яка хоче стати феміністом, але не знає що це таке, має знати всього лише дві речі:

А)Фемінізм піднімає питання чоловічої переваги над жінками в суспільстві та дискримінації жінок на основі їхньої статі. (Хто заперечить, що існує домінування чоловіка над жінкою? – Ніхто, отже питання піднімається вірно!)

Б)Фемініст - особа, що визнає пригноблений стан жінок і хоче його змінити шляхом змін у соціальному, економічному, політичному та культурному устрої країни. (Ви вбачаєте у цьому щось аморальне? Чи вам подобається спостерігати насилля? Правда, Вам же приємніше бачити біля себе успішних людей, чим невдах?)

Впевнена, що мало який чоловік не погодиться з тим, що жінка більш пригноблена у всіх аспектах, особливо у фінансово – матеріальному забезпеченні. Але виключно всім чоловікам приємно бачити поруч себе сильну, впевнену жінку, яка заробляє нарівні та веде активний спосіб життя. Тож, власне, фемінізм сприяє подолати проблему нерівної оплати праці, викорінити дискримінаційне відношення до жінки, долати гендерні стереотипи, що блокують жінок у професійному зростанні.

Тобто фемінізм – це суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам всіх громадянських прав. Мені дуже імпонують слова Соломії Павличко про сенс фемінізму, який на жаль втратив своє наголошення. Вона сказала так:

«Суспільство, в якому відсутня рівність чоловіків і жінок, інакше, як хворим чи недорозвинутим, не назвеш. Патріархат нищівно впливає на ментальність, культуру, спотворює її, робить однобокою, неповноцінною, провінційною, хуторянською, нарешті, дидактично-фальшивою. Навіть під маскою оспівування така культура несе в собі глибинні структури зневаги до жінки, апологію її експлуатації, в тому числі й насамперед сексуальної.

Про жінок в українській історії, суспільстві, культурі потрібно писати і говорити якнайбільше. І справа не в якихось особливих жіночих амбіціях, і не в помсті за несправедливу зневагу, і не в заклику до жіночого сепаратизму. Просто інакше – при консервації існуючого стану справ – наша культура ніколи не стане нормальною, європейською чи, керуючись нейтральним терміном Дмитра Чижевського, «повною».

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua