конференція Подолання насильства щодо жінок та викорінення гендерних стереотипів у ЗМІ (що часто провокують зневажливе ставлення до жінок) стали темою Міжнародної конференції, що відбулася  4 березня  у Києві за участю іноземних гостів,  експертів з гендерної тематики, громадськості та журналістів.
 
    За офіційними даними Світового банку  понад 700 мільйонів жінок у світі нині потерпають від домашнього насилля. За неофіційною статистикою – більше мільярду жінок, тисячі   яких помирають внаслідок побоїв.
 
 Щодо України, то тільки в минулому році на гарячу лінію Міжнародного жіночого правозахисного центру"Ла Страда" надійшло понад 7725 звернень, 70% яких стосувалися насилля в сім’ї.
    Надзвичайний і Повноважний Посол  Королівства Швеція в Україні Андреас фон Бекерат зауважив: "війна, що триває  на сході України  здійснює травмуючу дію  на величезну кількість людей. Як наслідок,  збільшується та посилюється агресія і насилля в суспільстві. Це не може не позначитися на українській родині. Існує особливий ризик загострення стосунків в тих сім’ях, члени яких побували у зоні військових дій. Держава має бути насторожі цієї проблеми та  вчасно  надавати  психологічні послуги тим, хто цього потребує найбільше – внутрішньо переміщеним особам та учасникам АТО. Громадські організації мають допомагати державі на цьому етапі, оскільки обсяг роботи в цьому напрямку значний".
 
Поствоєнне суспільство, на думку багатьох експертів, неминуче зіштовхнеться з так званою  «втомою співчуття», що викликається особистісною спустошеністю та усвідомленням власного безсилля перед наслідками війни. 
 
Депутатка ВРУ, член міжфракційного об'єднання "Рівні можливості" Ірина Луценко у своєму виступі звернула увагу на проблему  зґвалтування жінок  на сході України, де триває війна: «Ми бачимо, що жінок гвалтують. Дуже багато фактів, і ці факти фіксуються і представниками місії ООН. Ці жінки ґвалтуються, вони замовчуються, багато з них не доживають до сьогоднішнього дня, не можуть перетнути кордон цієї окупаційної зони. Ця пропаганда діє на сьогоднішній день в тій самі Росії...»
 
Також на конференції велику увагу було  надано питанням викоріненню  гендерних стереотипів  у сучасних ЗМІ.  За даними Інституту масової інформації, що проводив моніторинг видань з точки зору гендерного балансу,  лише кожен 5-й експерт, який залучається ЗМІ, є жінкою. Лише кожен 4 –й матеріал  присвячений жінці як героїні. Зазвичай це несерйозні публікації, світська хроніка та плітки про сімейне життя відомих людей. А така проблема як домашнє насилля взагалі ігнорується у ЗМІ. 
 
Катерина Левченко    Ми  звернулися до  Президентки міжнародної правозахисної організації «Ла Страда» Катерини Левченко (на фото) з проханням прокоментувати нещодавні зміни в законодавсті України, що стосувалися покарання за насильство в сім’ї.
 
- Пані Катерино, сьогодні експерти багато говорили про боротьбу з насильством, але ми знаємо, що нещодавно депутати Верховної Ради проголосували за вилучення норми про покарання у вигляді штрафу та виправних робіт за насильство в сім’ї. На вашу думку, це позитивне рішення чи негативне?
 
Це дуже важливе запитання. Дійсно, була  вилучена така санкція як штраф зі статті 173.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З моєї точки зору це контроверсійний документ, тобто він достатньо суперечливий. З однієї сторони, штрафи не є ефективним засобом покарання. Норма про виправні роботи також  вилучена, але залишаються громадські роботи.
 
Я хотіла б зауважити окремо про штрафи – якщо ми подивимося на статистику державної судової адміністрації, то штрафи складали майже 90% всіх судових  вироків, які виносилися за фактом насильства в сім’ї. Більшість випадків домашнього насилля вчинюється у стані алкогольного сп’яніння і здебільшого по відношенні до жінок (93% постраждалих).
 
Тобто, коли жінка подавала заяву про  факт скоєння насильства по відношенні до неї, то найчастіше потім вона  й була змушена платити штраф, бо її чоловік, як правило, не є платоспроможним . Тобто замість покарання правопорушника, каралася сама потерпіла і родина в цілому. Хоча це не такі великі гроші,  але  для сім’ї , яка є не дуже багатою, будь –які гроші є великими.
 
Яка ж це  була сума?
 
 Це  були різні суми штрафу, що  залежали від прожиткового мінімуму: 51, 85, 170 гривень. Але сам факт, що постраждала  має  платити штраф за людину, яка вчинила над нею насильство, відігравав негативну психологічну роль. Дуже багато жінок  дізнавшись, що потрібно при  цьому ще й платити гроші за правопорушника, були  готові забирати заяви про факти скоєння насильства в сім’ї. Ми цю ситуацію фіксували багато років і говорили про те, що штрафи не є ефективною формою покарання. Тобто це позитив.
 
Що є негативним в цих змінах? 
 
Вилучені санкції про  штрафи та виправні роботи, залишилися громадські роботи. Але що є взамін? Справа в тому, що Конвенція Ради Європи  про попередження насильства над жінками  та насильства в сім’ї  має бути криміналізована і насильники мають нести відповідне та адекватне покарання. На сьогоднішній день найбільшим та єдиними покаранням  за домашнє насилля  в Україні є арешт на термін до 15 діб, залежно від того як вирішить суд.  Власне, повернувшись з в’язниці, правопорушник з яким не здійснювалася жодна корекційна програма, й надалі  буде залишатися насильником, але ще більш озлобленим за те, що він відбував покарання. 
 
Також є  величезне питання щодо спроможності  Міністерства внутрішніх справ  виконувати цей вид стягнення, тому що люди мають  знаходитися в ізоляторах тимчасового утримання в спеціальних закладах для адмінзаарештованих. Працюючи колись радником міністра внутрішніх справ з прав людини, я знаю,  у якому стані ці ізолятори  -  їх не вистачає, вони переповнені. В  минулому році було зафіксовано  біля 150.000 заяв за фактами скоєння насильства в сім’ї. Давайте уявимо собі, що навіть якщо частина з них буде задоволена судом і буде накладено стягнення в адміністративному арешті, виникає питання  де будуть відбувати покарання правопорушники? Ізолятори тимчасового утримання переповнені!
 
Знаючи про те, що між правоохоронними органами  та судовою  гілкою влади завжди є порозуміння, то зрозуміло, що коли будуть приводити таку особу до суду, то правоохоронці будуть робити все можливе, аби правопорушник не отримав покарання у вигляді арешту.  Що стосується громадських робіт, то ви знаєте, що в Україні це не дуже популярний вид відбування покарання. Він більш поширений  за кордоном. В мене є сумнів, що це дієвий вид покарання у боротьбі з домашнім насиллям.
 
То який же вихід із врегулювання даного питання?
 
Вихід один  - криміналізовувати домашнє насильство, вносити зміни до Кримінального Кодексу України, тобто робити те, що вимагає Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. 
 
Отже, підсумовуючи, можна зробити такий висновок – що наразі реального покарання для людини, яка систематично здійснює домашнє насилля – не існує. Тобто, коли лише жінку побили до смерті або завдали каліцтва, можна розраховувати на адекватне покарання?
 
На жаль, так. У нас є багато  випадків звернення на гарячу лінію, коли  нам скаржилися жінки, яким місцеві правоохоронці відповідали так : «ну от коли тебе вб’ють , тоді й звертайся» … Нині фахівці Міжнародної правозахисної організації «Ла Страда» беруть участь у підготовці працівників патрульно – постової служби щодо попередження насильства в сім’ї, торгівлі людьми, але без законодавчих змін у нас на сьогодні злочинець залишається не покараним.
 
Олександр ГрабчукТакож ми звернулися за коментарем з питання відміни таких санкцій як штраф та виправні роботи  за насильство в сім’ї  до адвоката Олександра Васильовича Грабчука.
 
"Статья 173-2 Кодекса Украины об административных правонарушениях предусматривает ответственность за совершение насилия у семьи, невыполнения защитного предписания или непроходжение коррекционной программы.
 
Под совершением насилия в семье следует понимать любые действия физического, психологического или экономического характера - применения физического насилия, которое не доставило физическую боль и не повлекло телесных повреждений, угрозы, обиды или преследования, лишения жилья, еды, одежды, другого имущества или средств, на которые потерпевший имеет предусмотренное законом право и тому подобное, в результате чего могла быть или был нанесен вред физическому или психическому здоровью потерпевшего.
 
А также невыполнение защитного предписания лицом, относительно которого он вынесен, непроходжение  коррекционной программы лицом, которое совершило насилие в семье.
 
Такие действия лица, которое совершило указанное правонарушение, на данное время караются общественными работами, административным арестом. Раньше карались такие действия наложением штрафа, а также исправительными работами. (ст. 24 КУоАП). Эти изменения были внесены по закону  № 187 - VIII от 12.02.2015.
 
По моему мнению законодатели хотели сделать наказание указанным правонарушителям тяжелее. Считаю, что такие Законы Украины будут действенными и действительно лица виноваты, в совершении правонарушения, предусмотренного в. 173-2 КУпАП. Кроме того считаю, что за такие деяния лица должны не привлекаться к административной ответственности, а к криминальной".
 
Фоторепортаж з Міжнародної конференції з питань подолання насильства щодо жінок та гендерних стереотипів у ЗМІ. Модератор зустрічі: Андрій Куліков, журналіст медіа -експерт. Київ, 4 березня 2015

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua