Українські села вимирають: 5 головних причин

хата в українському селі
 100 років тому в українських селах  проживало  82% населення,  решта громадян  жили у містах. Однак, всього за століття ситуація змінилася кардинально:  нині у містах проживає переважна більшість українців (70%), тоді як  частка сільських мешканців продовжує невпинно скорочуватися. 
 
Експерти впевнені, що причиною цього є світові процеси урбанізації і міграції населення, що лише набирають обертів в українському суспільстві. 
 
Офіційно з карти України щороку зникає  два  десятки сіл. Найактивніше покидають села молоді працездатні люди, які шукають роботу.  Вже сьогодні  за даними статистики у 6.000 українських сіл взагалі немає молоді віком 16-28 років, відповідно, мало дітей та підлітків.
 
Безробіття спонукає молодь шукати перспективу в місті або за кордоном. Втім, відсутність роботи не єдина причина спустошення сільських територій. Ціла низка економічних, соціальних та екологічних проблем, що стоїть сьогодні перед селом абсолютно не вирішується на державному рівні.  А так звана реформа децентралізації, поки що не дає вагомих результатів у вирішенні проблеми депресивності сільських територій. Які ж проблеми  українського села  потребують негайного вирішення?
 
 Безробіття - низькі ціни  на сільськогосподарську продукцію - бідність
 українське село
 
  Проблема безробіття загалом характерна для України, але  для сільських територій  вона надміру актуальна. З часів розпаду  Радянського Союзу село  так і не змогло  оговтатися від  знищення  колгоспів,  які давали  роботу  жителям  сіл. На сьогодні чи не єдиною альтернативою колгоспам, де  селяни можуть отримувати прибуток,  є домашні господарства.  
 
     У наш час  домогосподарства  забезпечують  країну  картоплею та овочами  (91%), плодами та ягодами (82%),  молоком (77%)  та   м’ясом (40%).  Однак,  отримати  суттєвий дохід від продажу сільськогосподарської продукції майже нереально, оскільки  заготівельні ціни  є вкрай  низькими та не врегульованими  державою. Приміром, сьогодні селянин здає приватним виробникам 1 л молока по ціні 4 грн, у той час як молоко в магазині коштує у 5 разів дорожче. 
 
Угода про асоціацію з Євросоюзом, яку  підписала Україна, передбачає введення нових  технічних вимог щодо молочної сировини. Повідомлялося, що з 1 січня 2018 року  переробники молока більше не зможуть купувати сировину в селян, оскільки за стандартами ЄС така сировина  непридатна  до споживання через низьку якість. Щоправда, дію вимоги було відстрочено на півроку.
 
 Складається парадоксальна ситуація – Україна входить до числа найбільших світових експортерів сільськогосподарської продукції, у той час, коли 36% селян перебувають за межею бідності. Праця на селі є вкрай важкою та виснажливою.  Техніка для виконання сільськогосподарських робіт  наявна лише у  17 % домашніх  господарств.  За підрахунками соціологічного обстеження Держкомстату України навантаження на  українського селянина  щоденно становить 16 год. Це перевищує будь-які фізіологічні норми. 
 
На сьогодні рівень середньомісячної заробітної плати у сільському господарстві є одним із найнижчих у країні. Молодь чудово розуміє, що пристойно заробляти на життя, працюючи на селі, майже неможливо. Все це знижує мотивацію до проживання в сільській місцевості, провокує  бідність та зубожіння  сільського населення.
 
Висока смертність - низька народжуваність -  трудова міграція
 
сільська жінка
 
 
 В Україні смертність серед сільського населення в 1,5 раза виша, ніж серед міського. Смертність чоловіків в Україні можна визначати як надсмертність – кожен третій чоловік не доживає до пенсії (65 років). Найбільше  на сільських територіях проживає жінок  у віці 55 років і старше – 42%. Як правило, ці жінки самотні, адже за статистикою, в Україні чоловіча смертність  втричі перевищує жіночу. 
 
Окрім цього, у сільській місцевості надзвичайно гострою є проблема скорочення чисельності молодих жінок. Частка жінок у віці 15 – 39 років становить лише 11% від загальної кількості сільських жінок. Причина  зменшення  молодих жінок на селі – трудова міграція. Найчастіше українки виїздять на заробітки до Італії, Польщі, Греції, Росії. Так, приміром в Італії, за даними низки соціологічних досліджень, з кожних ста українських  мігрантів приблизно 90 – жінки. 
 
З міграцією українські жінки пов’язують надію не лише на покращення  матеріального  добробуту, але  й на зміну всього способу життя. Як правило, адаптувавшись у нових умовах,  жінки не планують повертатися до України. За період з 1990-х до 2015-х років в Україні виросло ціле покоління дітей еміґрантів. За підрахунками соціологів більше чим 3 мільйони українських дітей стали «соціальними» сиротами та не мають можливості бачити рідних батьків щодня.
 
 Занедбаність  соціально-культурної  сфери
 
занедбаний сільський клуб
 
Приміщення сільської бібіліотеки с.Авратин, Житомирська область 
 
Незважачаючи на суттєве скорочення медичних закладів в Україні, у сільській місцевості продовжують функціонувати фельдшерсько-акушерські пункти. Щоправда, вирішити проблему низької якості медичних послуг на селі, ФАПи абсолютно не в змозі. Часто вони не забезпечені необхідними ліками та обладнанням. Окрім транспортної недоступності медичних закладів та відсутності кваліфікованих медичних спеціалістів, головною  проблемою для селян є брак коштів на ліки та платні медичні послуги.  
 
Та якщо фельдшерські пункти більш-менш задовільно працюють у сільській місцевості, то  відкриті  бібліотеки чи клуби – велика рідкість. За часи незалежності в Україні утричі скоротилась кількість бібліотек. У сільській місцевості бібліотеки фактично не працюють повноцінно через неукомплектованість, відсутність коштів на оплату періодичних видань чи опалення приміщень. Капітального ремонту потребує кожна п’ята сільська  бібліотека, а про такі речі як інтернет, ксерокс чи коп’ютер  багатьом бібліотекарам доводиться лише мріяти. Матеріально-технічний стан сільських бібліотек "застряг" у 70-80 роках минулого століття  і жодних тенденцій до осучаснення не спостерігається. Занедбаність соціально-культурної сфери призводить до культурної  деградації сільського населення.
 
Чи не єдиним культурним осередком на селі залишаються школи. Але за новою реформою освіти, велику частину сільських шкіл планується закрити з огляду на малу кількість учнів та слабку шкільну інфраструктуру. Натомість на кілька сіл створюються опорні школи, головна мета яких покращити рівень освіти для сільських дітей та зекономити кошти. І якщо із середньою освітою більш-менш задовільно, то доступність до дошкільної освіти на селі – критична. На селі гостро бракує дошкільних навчальних закладів: у 50% українських сіл їх просто немає.
 
Низький доступ до соціальних та інформаційних  послуг
 
 магазин у селі
 
На селі лише кожне п’яте домогосподарство має водопровід та каналізацію, 5% – обладнане газовою колонкою, 43% – центральним газопостачанням. Ускладнює умови життя на селі відсутність доріг з твердим покриттям та транспортного сполучення.  Багато українських сіл і досі не мають зупинок громадського транспорту та автобусного сполучення, магазинів і поштових відділень.
 
Через занедбаність соціальної інфраструктури на селі, селяни  фактично не мають  доступу до інформаційних, фінансових, комунікаційних ресурсів. Через низьку обізнаність для багатьох жителів досі є проблемою отримати соціальні послуги, як-то оформити пенсію чи субсидію. Рівень покриття інтернет-мережею сільських територій щорічно покращується, але сьогодні  лише 27% усіх користувачів інтернету є жителями сіл.
 
Існує також велика  різниця між містом і селом у доступі до вищої освіти. Якщо на кожну тисячу міського населення віком 10 років і старше припадає 166 осіб з повною вищою освітою, то серед сільського – лише 54.  Втім, наявність  вищої освіти ще не гарантує працевлаштування, адже створення нових робочих місць на селі відбувається вкрай повільно.
 
Відсутність соціальної інфраструктури, побутових умов і сучасної культурної сфери у сільській місцевості провокує відтік кращих кадрів до міста і за кордон, неповернення випускників ВНЗ в село після навчання. За різними підрахунками, починаючи з 1991 р. Україну покинули більше 7 млн. громадян, переважна більшість з них – мешканці сільських територій. Середній вік мігрантів в сільській місцевості - 33  роки. 
 
Екологія -  сміття - висиханя водойм
 
 стихійне звалище
 
Україна продукує 45 млн м³ сміття на рік. Лише 6% від цього об’єму переробляється. На сьогоднішній день 7% території України знаходиться під сміттєвими звалищами. Незважаючи на наявність закону про сортування сміття, реально така практика втілюється у життя зрідка. У сільській місцевості склалася критична ситуація з утилізацією відходів.  Вивезення сміття за цивільними договорами у селі  велика рідкість, а от скупчення побутових відходів біля водойм, лісу чи навіть серед поля майже буденна річ для сільських територій.
 
Стихійні звалища сміття,  спалення  відходів  або закопування  їх у землю, негативно впливають на екологію та здоров’я людей. На жаль, навіть на офіційних сміттєвалищах часто  можна побачити, як сміття просто спалюють, аби уникнути його напопичення. Токсичні компоненти стихійних звалищ забруднюють не тільки грунт і повітря, але й крізь землю потрапляють у підземні та поверхневі води, розвіюються вітром. 
 
Забруднення водойм є однією з причин пересихання рік та джерел з прісною водою. Вже сьогодні тисячі сіл в Україні зіштовхнулися з проблемою відсутності води у криницях. Пересихання рік та джерел стало буденним явищем. 
 
Фахівці запевняють, якщо найближчими роками комплексно не будуть вирішуватися проблеми сільських територій, українське село може стати суцільною депресивною територією.
 
висихання водойм в Україні
 
Фото  автора статті.
 

Comments:

Жінка онлайн


Ворожіння  та прикмети на Новий рік 

Обряд ворожіння своїми коренями сягає  в язичницькі часи. Вважалося, що у новорічні свята настає розгул нечистої сили,  тому саме у цей період можна було дізнатися про майбутнє за допомогою  ворожби.  У залишках колишніх  язичницьких  обрядів  збереглися окремі  форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю,  ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання «до  каші» тощо. Слов’яни мали велику повагу до долі  і вважали її оповіщення проявом вищої волі богів. Тож як ворожили у старовину на новорічні свята?

далі...

Поговоримо по жіночому


 

Що подарувати рідній людині на свято?

Подарунок -  обов'язковий атрибут будь -якого свята. Навіть якщо він просто символічний, все одно має магічну силу: демонструє людині вашу турботу і почуття. Тільки що ж подарувати, аби серце рідної, коханої, близької людини стислося від радості та вдячності за увагу? Вчені стверджують, що не може бути більш корисного подарунку для людини, як домашні тварини. Бувають ситуації, коли домашні тварини буквально  наповнюють життя  людей радістю й змістом, полегшують  моральні й фізичні страждання. Дослідження показали, що тварини  лікують людину не гірше за пігулки.

далі... 

 Жінка відпочиває


Магія весільного вінка

На Прикарпатті здавна виготовляють  головні убори, які можна вважати справжнім  витвором мистецтва.  Тут плетуть унікальні  вінки з  гусячого  пір’я,  які використовують  у весільному обряді. Такий вінок відтворює давні шлюбні традиції, пов’язані з віруваннями та звичаями даного краю. Важить такий весільний  шедевр народної творчості від  1 до 3 кілограмів. А таких віночків на голові нареченої має  бути два: менший – спереду, більший – ззаду.

далі...

Краса та здоров'я


street workout in Ukraine

Street Workout  як альтернатива фітнес - залам

Чудовою альтернативою фітнес - залам та спортивним клубам є  Street Workout -  різновид вуличного спорту, що лише набирає популярності  серед української молоді. Street Workout передбачає  заняття на свіжому повітрі, що неминуче призводить до загартування організму. До того ж  вуличне тренування абсолютно безкоштовне  та  корисне  для організму будь - якого віку. 

далі...