Автор статті:  начальник юридичного відділу Повне товариство  «Ломбард «Україна», член Асоціації правників України Алла Венгер

    Про непопулярність шлюбних договорів в Україні говорить такий факт: у 2010 році зареєстровано понад 300 тисяч шлюбів, а укладено всього 1037 шлюбних договорів.  За останні роки спостерігається незначна тенденція по зростанню укладених  шлюбних договорів в Україні. І це засмучує.

  Щоденно тисячі жінок потерпають від  сімейного насильства і не можуть покласти цьому край через вагому причину – відсутність власного житла. Адже до одруження вони не задумувалися, як будуть ділити майно в разі розлучення. 

    Або ще такий варіант – чоловік, якого ви кохали до шлюбу і були впевнені у взаємності, враз виявився підлим боягузом – пішов від вас, прихопивши з квартири всеньке спільно нажите майно. Для уникнення таких випадків існує шлюбний договір, уклавши який ви частково застрахуєте себе та своїх дітей від можливих неприємностей. Людські почуття занадто мінливі, аби сподіватися на їх вічність – тому не ігноруйте шлюбний договір.

  Серед причин непоширення шлюбних договорів в Україні найсуттєвішими є історичні передумови:

- поняття «шлюбний договір» у Радянській Україні не існувало, шлюбний договір прийшов до нас лише у 1992 році;

- ментальне розмежування любові і майнових інтересів (для більшості наречених є неприйнятним навіть обговорення майнових питань при укладенні шлюбу, зазвичай через наївність, властиву для молодят);

- правова несвідомість (нерозуміння поняття «шлюбний договір», його змісту і значення).

У цій статті спробуємо з'ясувати, що таке «шлюбний договір», як і для чого він укладається.

     Отже, для початку, варто зазначити, що шлюбним договором регулюються лише майнові відносини між подружжям, а саме майнові права і обов'язки. Тобто, в Україні, на відміну від США, скажімо, у шлюбному договорі не можна передбачити особистих немайнових прав та обов'язків, наприклад, методів виховання дітей чи особливостей сексуальних відносин між подружжям.

    За законодавством України, шлюбний договір може регулювати, зокрема, правовий режим майна. Так, за загальним правилом, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Шлюбним договором можна передбачити, яке майно є власністю дружини, а яке – чоловіка, кому яке майно буде належати після розлучення.

    У разі вселення одного з подружжя в житло іншого з подружжя, у шлюбному договорі можна домовитись про порядок користування цим житлом, в тому числі і родичами подружжя. Прописати у шлюбному договорі можна і про утримання одного з подружжя, сплата аліментів тощо.

    Серед населення існує помилкове твердження, що шлюбний договір можна укласти лише під час реєстрації шлюбу. Насправді, Сімейним кодексом України передбачена можливість укладання шлюбних договорів як під час реєстрації шлюбу, так і перебуваючи у шлюбі. Важливо звернути увагу на форму шлюбного договору. Це має бути виключно письмова форма з нотаріальним посвідченням.

   Подружжя може змінити або відмовитись від шлюбного договору. Але лише за взаємною згодою, одностороння зміна чи відмова не допускається. Проте, суд на вимогу одного з подружжя може розірвати шлюбний договір або визнати його недійсним. Суди у таких справах з'ясовують, чи не зменшено шлюбним договором обсяг прав дітей, чи не ставить він одне з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, чи не передається за шлюбним договором у власність одному з подружжя нерухоме майно чи інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

    Крім того, шлюбний договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України, зокрема, якщо буде доведено, що було відсутнє вільне волевиявлення одного з подружжя, недотримана нотаріальна форма, шлюбний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, не відповідає моральним засадам суспільства тощо.

   Отже, шлюбний договір покликаний врегулювати майнові відносини подружжя, як під час перебування у шлюбі, так і в момент розірвання шлюбу, таким чином, не допустивши значної кількості конфліктів між подружжям. Проте, як показує практика, при розірванні шлюбів значна частина «половинок» все одно оскаржує шлюбні договори, вважаючи, що шлюбним договором їхні права порушені. Тому, у разі укладення шлюбного договору, мають перш за все бути дотримані всі формальні тонкощі, передбачені законодавством.

   Таким чином, дорогі жінки, якщо Ви зважились на шлюбний договір, уважно читайте умови договору і у разі незгоди, вносьте свої пропозиції або відмовляйтесь від підписання невигідного Вам шлюбного договору. Якщо Ви не розумієте чогось або не впевнені, зверніться за юридичною допомогою. У будь -якому випадку, краще знати свої права,  аніж потім все життя потерпати від того, що Вам нав'язали. Для сучасної жінки шлюбний договір має бути не примхою, а необхідністю!

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua