Жінка, яка потрапила до в'язниці, зазвичай більше не цікавить соціум, рідних та знайомих. Майже 60% жінок, що відбувають покарання не мали тривалих побачень, а 30% взагалі жодного разу не отримували посилок та передач.

   Такі дані були оприлюднені під час обговорення правил ООН щодо поводження з ув'язненими жінками.

    Голова підкомітету з гендерної політики Олена Бондаренко наголосила, що утримання українських жінок у в'язницях не відповідає європейським стандартам.

   Адже установи відбування покарань будувалися переважно для чоловіків і не враховують жіночих спеціальних потреб. І сьогодні є жіночі колонії, опалення яких здійснюється дровами і ніяк не забезпечує відповідного рівня санітарних норм.

  Жінки - ув'язненні не розглядаються як специфічна група, яка потребує особливого захисту і особливого ставлення, що значно ускладнює їх подальшу долю. Комітет ООН з прав людини неодноразово закликав Україну звернути увагу на засоби покарання для жінок - правопорушниць без позбавлення їх свободи. Адже переважна більшість засуджених жінок мають дітей або перебувають у репродуктивному віці.

  Наразіі в Україні існує 15 установ виконання покарань для жінок, в яких  разом зі слідчими ізоляторами тимчасового утримання, перебувають близько 9 тис. жінок. На жаль, лише в одиничних колоніях, жінкам дозволено перебувати разом із дітьми. Жінки не завжди можуть отримати якісне медичне обслуговування і часто мають повний перелік хронічних захворювань.

    Як зауважила Олена Бондаренко, схвалена указом Президента України Концепція державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, абсолютно ігнорує механізми забезпечення потреб такої групи, як ув'язнені матері з дітьми, взагалі особливі потреби жінок в ув'язненні.
  Нагадаємо, Україна залишається однією з небагатьох держав, де жінок можуть засуджувати до довічного ув'язнення.

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua