Як новий кримінально -процесуальний  кодекс допомагатиме українкам боротися з сімейним насиллям?

   Не терпи – захищайся! Насильство неприйнятне в будь – якій формі – звертайсь до міліції, якщо тебе скривдили.

  Українським жінкам, які потерпають від домашнього насилля, фахівці радять бути більш активними у своєму захисті.

    Новий кримінально – процесуальний кодекс передбачає більш жорсткі заходи щодо покарання сімейних насильників, адже якщо є злочин – має бути відповідальність.

Тепер міліція повинна порушувати кримінальну справу за кожною заявою постраждалої, а терміни досудового розслідування в новому кодексі зменшили та чітко окреслили. Щоправда, підозрюваний може розраховувати на домашній арешт, а судам заборонено надсилати справу на додаткове розслідування.

  Жінки, які звернулися до міліції через домашні кривди та насилля, мають знати, що жоден райвідділ не може відмовити їй за принципом «самі розбирайтеся» та  не порушити кримінальної справи. Кожну заяву про злочин мають прийняти, а досудове розслідування на всіх етапах контролюватиме прокуратура.

   Як відомо, кожна друга українка потерпає від домашнього насилля. Втім, багато жінок помилково вважають, що насильство це лише бійки та гвалтування.

  Погрози, образи, вияви брутальності, сексуальний примус, ревнощі та обмеження свободи – це все різновиди насильство, за прояв якого передбачена кара.

  Також більшість жінок переконані, що краще простити і терпіти кривди насильника, ніж відверто розповісти про його дії. Через це кожного року збільшується кількість українських жінок, які були вбиті під час сімейних сварок або які самі стають вбивцями кривдників. Так, понад 70% українок, які відбувають покарання у в'язниці, вбили своїх чоловіків. Негативна статистика подібних злочинів суттєво ускладнюється стереотипами та міфами про насильство в сім'ї. Наведемо найбільш поширені з них:

1. Жінки, що піддаються насильству в родині, – мазохістки. Їм приємно, коли їх б'ють. Зазвичай вважається, що б'ють тих жінок, які «хочуть і заслуговують бути побитими», тому вони не кидають кривдників і терплять таке ставлення.

   Цей міф стверджує, що жінка отримує сексуальне задоволення від того, що її б'є чоловік, якого вона любить. Насправді, це вигадка - жодна жінка не відчуває задоволення від больового шоку та образ на свою адресу, як і кожна адекватна особистість.

2. Жінки провокують насильство і заслуговують його.
Це дуже поширене переконання свідчить про те, що проблема насильства щодо жінок – соціальна. Вона закорінена в ґендерних стереотипах, що з дитинства прищеплюються людям. Жодна людина не заслуговує на побиття, але насправді кривдник завжди знайде виправдання своїм діям, незалежно від того, як поводилася жертва.

3. Жінки, які піддаються насильству, завжди можуть піти від  кривдника.

    У суспільстві, де жінкам запропоновано з культурної точки зору вірити в те, що любов і шлюб є для них самореалізацією, часто вважається, що вони мають право і волю піти з дому, коли насильство стає дуже серйозним.
У справжньому житті існує дуже багато перешкод для жінок на цьому шляху.

4. Один раз ударивши, людина не може зупинитися.
 Якщо теорія психологічно набутої насильницької поведінки правильна, то кривдників можна навчити неагресивній поведінці. Більшість із них здатні контролювати свою поведінку і розуміти, де і стосовно кого можна виявляти агресивні емоції.

5. Кривдники, які застосовують насильство, психічно нездорові.

    Неправда. Ці чоловіки часто ведуть нормальний спосіб життя, за винятком тих моментів, коли дозволяють собі спалахи агресивної поведінки. Соціальний статус таких чоловіків може бути досить високим, вони можуть обіймати керівні посади, вести активне соціальне життя, бути успішними в бізнесі. Стан стресу рано чи пізно переживають усі люди, але не всі піддають насильству інших людей.

6. Чоловік припинить насильство, «коли ми одружимося» (народяться діти).
Жінки думають, що чоловіки припинять контролювати їх, якщо вони одружаться чи появляться діти. Передбачається, що, отримавши своє, він повинен заспокоїтися і повірити, що вона його любить, бо шлюб та діти є найвищим доказом любові. Але проблема в тому, що влади не буває багато, і цикл насильства продовжується. Неодмінно.

7. Дітям потрібен їхній батько, навіть якщо він агресивний – «залишаюся тільки через дітей».
Без сумніву, в ідеалі діти мають потребу в матері та батькові. Проте, діти, які живуть в умовах насильства в родині, самі можуть просити матір утекти від батька, аби врятуватися від насильства. Якщо чоловік б'є дружину, він зазвичай застосовує насилля до дітей. Це становить для них реальну загрозу життю та породжує численні дитячі комплекси і травми.  

8. Домашні сварки, рукоприкладства і бійки характерні для неосвічених і бідних людей. У родинах із вищим рівнем достатку такі події трапляються рідше. Насильство в родині не обмежується визначеними групами населення. Це відбувається в усіх соціальних групах, незалежно від рівня доходів та розвитку країни. Несправедливо буде думати, що більш заможні жінки ніколи не зіштовхувалися з насиллям.

9. Сварки між чоловіками і дружинами існували завжди. Це природно і не може мати серйозних наслідків. Сварки і конфлікти справді можуть спостерігатися в різних сферах стосунків. Прикметною рисою насильства є серйозність, циклічність, інтенсивність і наслідки. Насильство відрізняється циклічністю і поступовим посиленням актів насильства. Це може починатися просто з критики, переходячи до принижень, ізоляції, ляпасу, удару, регулярних побоїв, а іноді має летальний фінал.

10. Причиною насильства є алкоголь.
Уживання алкоголю знижує здатність контролювати поведінку, але серед кривдників багато чоловіків, які не вживають тютюн чи алкоголь. Деякі, пройшовши лікування від алкоголізму, продовжували бути агресивними і жорстокими щодо близької людини. Алкоголізм чи вживання алкогольних напоїв не може виправдати насильство. 

Існування цих та інших міфів про проблему насильства в родині є додатковим тягарем для жінок, що зазнають насильства. Усе це – бар'єри на шляху до нормального життя. Подолати дані бар'єри вкрай важливо, а ще важливіше знати та усвідомлювати, що це під силу кожній жінці. Для цього існують закони, соціальні служби та правоохоронні органи. 

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua