Існує велика кількість теорій вибору шлюбного партнера. Чому ми обираємо саме такого супутника життя, а не іншого?

    Якими мотивами керуємося при знайомстві з протилежною статтю? Одна з найвідоміших теорій стверджує, що кохання тут ні до чого, головне – схожа зовнішність партнера.

     Для виникнення симпатії між людьми важлива не стільки сама фізична привабливість, скільки відповідність рівня власної привабливості та привабливості партнера.

   Людина як правило вибирає собі у партнери того, хто не більше й не менше привабливий, ніж вона сама. Помічено, що люди, які вважають себе зовнішньо непривабливими, частіше призначують побачення також непривабливим людям, та навпаки, ті, хто високо оцінює власну зовнішність, частіше приділяє увагу вродливим людям.

   Вчені давно зробили висновок, що під час вибору дружини чи чоловіка кожна людина шукає того, хто спроможний максимально задовольнити її основні потреби. Так, майже всі чоловіки та жінки хочуть бачити поряд з собою привабливого партнера. Для чоловіків зовнішність жінки дуже важлива на початковій стадії стосунків, а для жінок привабливість чоловіка є фактором, який зміцнює стосунки на більш зрілих етапах.

    Симпатія, що виникає при знайомстві, зміцнюється у тому разі, якщо люди мають спільні погляди на життя та шлюб, зокрема розподіл чоловічих та жіночих обов'язків у сім'ї, виховання дітей тощо.

       В іншому разі, при розбіжності подібних позицій, пара розпадається. Найбільш симпатичними ми вважаємо тих людей, з якими у нас багато спільного. Можна припустити, що віддаючи перевагу подібним до нас людям, ми відчуваємо безпеку та психологічний комфорт. Чим більше подібностей в настановах, переконаннях та моральних цінностях у подружжі, тим щасливіший шлюб та менш імовірне розлучення.

     На етапі знайомства важлива відвертість, чесність, відкритість партнерів один одному. Якщо не будуть пред'явлені власні цінності та очікування, це може ввести партнера в оману, що викликає серйозні проблеми у стосунках пізніше.

   Сьогодні в українському суспільстві спостерігаються такі позитивні тенденції, як збільшення економічної незалежності жінок, відміна правової дискримінації дітей народжених в громадянському шлюбі, розширення асортименту товарів, які полегшують побут самотніх чоловіків та жінок.

    Звісно, ці зміни призводять до зменшення потреби у реєстрації шлюбу. Як наслідок, середній вік вступу у шлюб постійно підвищується, багато молодих пар проживають разом неофіційно, розлучення стало найбільш ймовірним фіналом шлюбних відносин.

    Однак, є й позитивні моменти: шлюб в Україні все менше регламентується економічними та політичними чинниками, не залежить від чіткого розподілу праці, а тиск суспільства послаблюється. Це призводить до того, що провідними мотивами вступу до шлюбу стають духовна близькість, кохання, єдність цінностей та світосприймання.

     Незважаючи на те, що в певні моменти свого життя людина може залишатися на самоті, вона завжди прагне, щоб її розуміли та приймали, прагне бути комусь потрібною, тобто коханою. Сама вона, у свою чергу, також бажає кохати, віддавати іншому свою турботу, накопичену ніжність, ділитися з іншою людиною сокровенним та особисто значущим.

  В українській спільноті завжди надійним засобом реалізації цих потреб визнавали шлюб та сім'ю. Тому більшість українців, як і раніше, відчувають бажання знайти вірного  партнера та укласти шлюб.

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua