Потому что наша мама называется пилот!
Мама - летчик ? Что ж такого? - с лесенки ответил Вова.
Мамы всякие важны, мамы разные нужны...

  Кожен п’ятий військовослужбовець в Україні  - жінка. Кажуть, для жінки в армії створені всі умови для професійного росту. Поважні міністри та головнокомандуючі наголошують, жінки - військовослужбовці не зазнають жодної дискримінації за статю.

  Але самі жінки стверджують протилежне: армія – залишається типовим «чоловічим клубом», в якому очолювати високі посади та керувати дозволено виключно чоловікам. Це несправедливо, адже жінки в армії не тільки фахівці вищого класу, але й мають не гірший рівень бойової підготовки, ніж чоловіки. Незважаючи на це, очолювати високі посади в армії та управляти літаками чи кораблями, українкам  не довіряють.

     Ряд європейських країн успішно долає гендерні упередження стосовно жінок на військових посадах. Приміром у Франції жінка стала Міністром Оборони ще у 2002 р., а в Іспанії на таку ж посаду було призначено вагітну жінку (2008 р). Цього року навіть Інтерпол  доручили жінці -  француженці Мірей Балестраззі.

 Українські жінки – військовослужбовці про таке тільки можуть мріяти. Гендерні стереотипи вітчизняного військового командування роблять неможливою для жінки  самореалізацію в українській армії. Приклад льотчика – винищувача Збройних сил України, снайпера Надії Савченко, яку не пускають за штурвал літака, бо вона жінка:

 Довідка:  льотні школи існували ще до революції і в них охоче навчалися жінки. Однією з перших відомих жінок – льотчиць була Лідія Віссаріонівна Звєрева, яка закінчила навчання в авіаційній школі ще у 1911р.  В подальшому вона разом зі своїм чоловіком відкрила льотну школу і стала навчати цій справі інших бажаючих.

        У роки Великої Вітчизняної війни було сформовано відразу три  жіночих авіаційних полки. Бажаючих  потрапити до авіації було втричі більше, ніж потрібно. Створення жіночих авіаполків не мало аналогів у історії авіації. У найкоротші терміни цивільних льотчиць слід було пересадити на військові літаки, навчити техніки ведення повітряного бою. Інших дівчат — навчити обслуговувати бойові машини, майбутніх штурманів — прокладати маршрути, знаходити цілі та вражати їх.

   Найбільше серед жінок - Героїв Радянського Союзу було льотчиць. Цього високого звання удостоєні 83 жінки-льотчиці. Серед них – 25 льотчиць, що служили  у так званих “Нічних відьмах”— так називали фашисти унікальний жіночий 46-й гвардійський полк нічних бомбардувальників, який був створений у 1942 році.

  У його складі на всіх посадах були лише жінки, більшість з них віком від 17 до 22 років.  Дівчата літали на “фанерних” двомісних біпланах  ПО-2 з малопотужними двигунами, які розвивали швидкість лише 120 кілометрів на годину. Завданнями цього полку було бомбардування аеродромів і частин противника та відволікання уваги фашистів на себе. “Нічні відьми” брали участь у битвах за Кавказ, Кубань, Тамань, Крим, Білорусію та Польщу.

        Підсумовуючи, варто зауважити, що сьогодні в українській авіації чимало жінок – льотчиць. Майже всі вони професіонали вищого класу, як Надія Савченко, але зірок на їх поганах чомусь так мало. Навіть літати не дозволяють. А ви не знаєте чому?

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua