Люба Якимчук
- Деталі
- Категорія: Творчість
- Перегляди: 6127
– Чому ви взяли участь у цьому проекті? Вас зацікавила конкретна соціальна проблематика?
– Звичайно, я не байдужа до гендерного насильства,бо я жива людина, яка мислить і співчуває, хоч, як і всі ми, маю дещо інакший погляд на гендерну проблематику, ніж вона постає з сукупності текстів антології «Із жертв у ліквідатори».
– Ще у передмові ви кажете, що не треба дивитись на гендерну нерівність феміністичним поглядом. Можете пролити більше світла на свій «інакший погляд на гендерну проблематику»?
– Феменістична точка зору, феміністичний погляд, колись дуже допоміг нам, жінкам, вивільнитися, стати десь поряд із чоловіком. Жінка отримала можливість виходити з будинку без супроводу, ходити на вибори,вирішувати, скільки дітей мати і чи мати взагалі і так далі.
Тобто зараз ці речі виглядають нам звичайними. Хоч і тепер є за що боротися – подосі жінки отримують меншу за чоловіків зарплатню, неофіційно існують жіночі та чоловічі професії. І що цікаво, жіночі – це ті, за які платять менше. Жінка-водій, наприклад, рідкісне явище, але можливе на малооплачуваних посадах, як водії тих же трамваїв.
