Українські чорти: степові, лісові, домашні, водяні
- Деталі
- Категорія: Творчість
- Перегляди: 4980

"Парфюм" як спроба відчути жінку
- Деталі
- Категорія: Творчість
- Перегляди: 4745
Виставка аналогової фотографії Сергія Михалківа під назвою „Парфюм" – це перш за все спроба відчути жінку.
Жінку як аромат справжніх почуттів та відвертих бажань. Якщо б ми захотіли проілюструвати аромати мускусу, ванілі, чи троянди, можливо, фото Сергія пасували б якнайкраще.
А можливо „Парфум" – ілюструє чоловічі бажання, адже за жанром фото без поганого підтексту, виконані в стилі underporno. В будь-якому випадку, якщо зображення оголенного тіла, навіть в художній формі, змушує вас ніяковіти, ці фото не для вас.
І навпаки, якщо найкрасивішим видовищем для вас є вигляд жіночого тіла в естетично-мистецькій подачі, то «Парфюм» саме для вас.
Біографічна довідка:
Сергій Михалків є ідейним засновником та постійним викладачем Львівської Фотоколи "Студія 111". Львів’янин, 1975 року народження.
Професійно займається фотографією з 2002 року, після проходження курсу навчання та практики в "SKYLIGHT STUDIOS" (Лондон, Англія). Тривалий час співпрацює з вітчизняними галереями та галереями європейських країн, приймає участь у різноманітних виставках, проектах як власних, так і спільно з іншими фотомитцями.
Картини сільської художниці підкорюють світ
- Деталі
- Категорія: Творчість
- Перегляди: 6097
Вона ніколи не була на морі, але малює море. Вона ніколи не бачила гори, але малює гори. Ця жінка взагалі ніколи ніде не була, крім рідного села Калинівка, і тому на її картинах лише квіти, коні та сільські хати.
Олена Кравченко ( на фото) – звичайна сільська жінка, яка має лише середню освіту і ніколи не вчилась малювати у художній школі.
Удень вона косить траву, ходить за плугом, рубає дрова, а ввечері сідає за малювання. Дивовижно, але її картини зачаровують з першого погляду та знаходять відгуки в найстриманіших прихильників мистецтва.
Олену Кравченко порівнюють з Марією Приймаченко, Катериною Білокур, але в художньому аспекті порівняння неможливе, бо жінка з художників лише бачила роботи Айвазовського.
Англія, Іспанія, Італія – до цих країн вже відправились перші роботи невідомої поліської художниці, яка часто просто дарує свої картини.
« У мене було понад 50 картин, а залишилось 15. Коли не має чого подарувати родичам і знайомим, то дарую картини. Хоча витрачаю на одну роботу щонайменше три місяці, ніколи не жалкую за ними» - зізналася Олена на першій персональній виставці у м. Житомирі, яка виникла за ініціативи місцевих журналістів.
Фото робіт Олени Кравченко:
Кохання в криївках УПА
- Деталі
- Категорія: Творчість
- Перегляди: 7176
Історія УПА – це суперечлива історія минулого, яку можна не розуміти, засуджувати, називати геноцидом. Але не можна викреслити зі сторінок книг та пам’яті те, чим жили багато років тисячі українців.
Звісно, безглуздо проживати життя героїв, які ніколи не воскреснуть, а ще безглуздіше продовжувати боротьбу за ідею, яка втілилася в життя.
Однак, та підпільна війна простих невідомих людей, життя яких було просякнуте патріотизмом та відданістю справі, змушує повертатися до цієї історії враз і враз.
"Було самозрозумілим, що ОУН виховала величезні кадри патріотів - борців. ОУН правильно вчила, що все своє треба любити і за свою державу треба боротися. Мені, селянинові, що мав лише закінчену народну школу, все українське було дорогим, близьким, а приваблювало те, що в ОУН не було класів, не було привілеїв.
Ми всі були друзі і не дивилися, хто з якої родини. ОУН нам наказувала вчитися, і з нас - селян, робітників чи інтелеігентів, створити дух єдности. Вона також знищила рабський дух". Так писав Василь Роман, довоголітній підпільний діяч про свою діяльність в ОУН УПА.
«Музей покинутих секретів» Оксани Забужко - це роман, який повертає читача у минуле героїв УПА, але і не пориває з теперішнім часом. Незважаючи на те, що твір має доволі заплутаний сюжет і дається до прочитання далеко не всім, роман неодноразово визнавали одним з найкращих у сучасному літературному просторі. Книгу перекладено німецькою, англійською та польською мовами. Наразі готуються до друку російський та хорватський переклади. Книга продовжує виходити великими тиражами як в Україні, так і за кордоном.
Жіноча поезія, яка надихає
- Деталі
- Категорія: Творчість
- Перегляди: 27642
Поезія Галини Гордасевич здебільшого присвячена жінці, її почуттям та емоціям.
Хто така жінка? Це – загадка, яку постійно намагаються відгадати поети, художники, скульптори та інші митці. Але все марно, бо жінка – це вічна таємниця!
Недаремно жінку порівнюють з птахом Фенікс: вона згорає, щоб тут же відродитись заново і знову кинутись у всеспопеляюче полум'я пристрасті, що зветься – Кохання!
Збірка поезії Галини Гордасевич «Сонце, вітер і жінка» - це вірші про кохання, і спогади, і мрії – без яких життя було б позбавленим сенсу.
Авторка віршів - Галина Гордасевич у 16 років була арештована та засуджена на 10 років таборів «за антирадянську агітацію».
Однак, її поезія позбавлена будь – яких політичних чи особистісних образ, ненависті та звинувачень. Навпаки, її вірші промовляють коханням, весною, почуттями.
Це поезія про сучасну жінку, якій доводиться багато працювати, терпіти, чекати, але навіть у вирі щоденних проблем, душа та краса жінки залишається незбагненно чистою, світлою, прекрасною.
Вустами дитини говорить істина, очима - душа
- Деталі
- Категорія: Творчість
- Перегляди: 5206
Фото: Юрій Макаров
Текст: Халіль Джебран «Пророк»
Ваши дети – это не ваши дети.
Они сыновья и дочери Жизни, заботящейся о самой себе.
Они появляются через вас, но не из вас,
И, хотя они принадлежат вам, вы не хозяева им.
Вы можете подарить им вашу любовь, но не ваши думы,
Потому что у них есть собственные думы.
Вы можете дать дом их телам, но не их душам,
Ведь их души живут в доме Завтра, который вам не посетить, даже в ваших мечтах.
Вы можете стараться быть похожими на них, но не стремитесь сделать их похожими на себя.
Потому что жизнь идет не назад и не дожидается Вчера.