Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

    Коли жінка не хоче мати дітей – їй не допоможуть ніякі гроші. Хай даватимуть сто тисяч або мільйон. Хай існуватимуть суворі закони, штрафи, покарання, осуд за переривання вагітності тощо.

   Коли народження дитини не перетинається з бажанням жінки мати дітей – безглуздо змушувати народжувати. Існує небезпека, що небажану дитину залишать у пологовому будинку або мати ніколи не відчує до неї любові.

   І навпаки, коли жінка хоче мати дітей, її не зупинить відсутність грошей, чоловіка, сім'ї чи інші труднощі. Відомий психолог Т. Мареза вважає, що в житті жінка грає тільки дві ролі: матері або істинної жінки. Материнський виток по суті закладений в жінку, а жіночий (сексуальне) - не закладений, тому має виникнути в процесі дозрівання. Роль істинної жінки часто бере верх над материнським началом. І це називають гріхом. 

  Загалом людина народжується грішною. Церква вважає переривання вагітності – найбільшим гріхом жінки. Гріх маніяка, який позбавив життя півсотні людей і гріх жінки, що не бажає народжувати, лежить в одній площині. Священнослужителі постійно наголошують про гріх дітовбивства, радять молитися до кінця життя за душі убитих дітей.

   Саме тому багато жінок, які зробили переривання вагітності, часто впадають у депресії та наповнюють своє життя постійними тривогами. Сім'ї часто розпадаються, бо жінка не може собі простити гріх, який вчинила, а чоловік не зміг підтримати. Жінки  починають жити відчуттям провини, відчуттям гріха за вбивство, яке вони мають спокутувати все життя. Яскравим прикладом переживань жінки з цього приводу є поезія Ганни Чубач "Молитва за ненародженого сина":

Вступ

Помолюся Богу за синочка мого.  

Сина нерожденного, рано убієнного.
Може, Матір Божа ще мені поможе?
Бо Святий Микола не простить ніколи.
Янголи крилаті будуть сумувати.
Будуть гомоніти, як маленькі діти.
А мій син (о Боже!) говорить не може:
Ще ж і не родила, як уже убила.
Боже всемогутній, Боженьку єдиний,
Покарав жорстоко: я не маю сина.

Молитва
Боже, помилуй нас. Боже!
Син мій не має ім'я.
Дай йому, Боже, ім'ячко гоже.
І не скажи, що не я.
І запитайся, що йому треба,
В небі чи тут, на землі:
Пам'яті в слові, серця в любові
Чи безкінечних жалів?
Буду каратись, буду страждати.
Буду молитись при всіх.
Буду відверто всім зізнаватись,
Що заподіяла гріх.

Хустка тернова
Роздум після молитви
Так тебе кохала, що у гріх упала.
Так тебе любила, що синочка вбила.
Царство небесне, янголи вічні,
Бачу минуле у снах...
Що мою душу болем калічить:
Гріх чи гріховності страх?
Чесно проклясти все, що не чесне,
Мабуть, не вистачить сил.
І проминають радісні весни
Помахом янгольських крил.
Роздум печалі приспані множить.
Знову і знову молюсь:
— Боже мій, Боже! Може, поможеш?
Як не мені, то комусь...

 І картинка, і віршик - чудова ілюстрація  жіночих страждань, що виникають  під тиском релігійних уявлень.Жінку переслідують думки про велекий гріх, який вона вчинила, що постійно підсилюється, бо жінки схильні до морального  самознищення.  В одному з журналів запам'яталася фраза жінки «Я зможу продовжити життя далі, тільки зі мною вже ніколи не буде тієї дитини. Дитини, яку я вбила сама..» У таких випадках без допомоги психолога вже  не обійтися.

   Американський вчений  Артур Джойс у книзі "Определение личности является ли эмбрион челевеком?"  пропонує  інший погляд на виникнення людського життя та зачаття людини:

  «Однако жизнь – это просто случайность. Если бы ваши родители решили не заниматься сексом в ту ночь, когда вы были зачаты, вы бы не существовали. Если бы ваш отец надел презерватив, то вы бы не существовали. Или вас могли зачать, но потом бы последовал выкидыш. Или если бы ваша мать сделала аборт, то потом она могла родить другого ребенка, который никогда бы не существовал без аборта. И так далее.

   В конечном итоге, если бы вы не родились, это не имело бы для вас никакого значения, так же как для абортиванного плода не имеет значения то, что он не был рожден. Тот, кто не существует, не может сожалеть о своем несуществовании, и когда живущие начинают беспокоиться о несуществовании, они впадают в иррациональный нонсенс.

    Более того, разница между оплодотворенной яйцеклеткой, сперматозоидом и неоплодотворенной яйцеклеткой сравнительно ничтожна. Каждый сперматозоид или яйцеклетка потенциально могут стать человеком. Однако мужчины в течение жизни теряют миллиарды обреченных сперматозоидов, и почти все женщины зазря тратят тысячи яйцеклеток. Число потенциальных, уникальных людей, которые, таким образом, теряются для мира, является астрономическим, и хотя наша с вами удача, позволившая нам жить, кажется чудом, бессмысленно мучиться подобными проблемами – еще бессмысленнее угнетать половину населения мира, чтобы немногие из этих миллиардов потенциальных человеческих жизней смогли существовать.

Я не говорю, что человеческая жизнь не имеет ценности. Разумеется, имеет, но это та ценность, которую мы ей приписываем, с точки зрения биологии жизнь дешева и взаимозаменяема, а смерть неизбежна. Природа не ценит людей больше червей или любых других живых существ, а подавляющее большинство яиц или семян не имеют ни малейших шансов достигнуть зрелости.

   Жизнь была дешева на протяжении всей человеческой истории – лишь современная медицина впервые позволила нам сохранять жизнь большинства наших новорожденных. Так зачем же лить напрасные слезы по разлитому молоку и биологическим фактам жизни? Вместо этого лучше сосредоточиться на защите прав и улучшении качества жизни рожденных людей.»

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua