Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

Здавна українське весілля було неможливе без меду та горілки. Але якщо горілку пити було не обов'язково, то скуштувати мед на весіллі потрібно було всім.

  Відомий нам  мед символізує наділення здоров'ям, багатством, і щасливим сімейним життям. У весільних обрядах мед мав еротичний підтекст, який натякав про насолоду та сексуальне задоволення пошлюбленої пари.

      Мед використовували вже на першій стадії весілля – заручинах. Заручини звичайно відбувалися в суботу, урочисто у присутності численних родичів, наречених та супроводжувалися співом обрядових пісень.

 Так, у гуцулів молодят частували медом з одного келиха, у який вони одночасно опускали мізинці й давали облизати один одному, а тоді за чергою усім присутнім. Весільний староста при цьому говорив: "Я вас благословлю так, аби вас ніхто не міг розщепити, як не розщепиш бджолу від меду" або "Хай ваша любов буде солодка як мед".

  Без меду не могли приготувати коровай, мед обов'язково добавляли до тіста. Взагалі приготування  короваю символізує «випікання» та «ліплення» нової родини. Метафорично коровай позначає жіночий статевий орган, а мед – чоловіче сім'я:

Притечи, медочку, притечи,
Бо ще наш коровай у печі.
Поки ми коровай виймемо
Бочечку меду вип'ємо.
Бочечку меду, вина – дві,
Поставили коровай на столі.

  Як символ еротичної злуки закоханих, мед фігурував в обряді вінкоплетіння, що відбувався з п'ятниці до недільного ранку. Так, наречена разом із дружками плела два вінки з барвінку (символу кохання та шлюбу) – для себе та свого судженого.

   Вінки намазували медом, а мати одягала готовий вінок доньці на голову зі словами: "Аби ти йому навіки була така солодка, як мед".
   Традиція мастити медом  вінок є, на думку вчених, відлунням прадавнього обряду - змочування медом волосся наречених.Голови молодят розчісували гребенем вмоченим у мед, що означало шлюбне благословення молодих.

     Мед як ритуальний символ супроводжував наречену в обряді розплетин волосся, який відбувався перед вінчанням. Так, повсюдно в Україні молоду прибирали до шлюбу в неділю зранку, коли брат розплітав косу, а дружки розчісували волосся й намазували його медом, вплітаючи у вінок дрібні монети, шматочок хліба та зубчик часнику.

     У частуванні медом власне і полягала магічна дія, що мала на меті підсилити взаємну любов подружжя. Медом частували молодих, які звичайно вирушали після вінця до хати молодої.

   По прибутті зятя теща тричі натирала йому медом щоки, чоло і бороду або проводила тричі лише по устах зі словами: "Щоби вам було так солодко, як мід солодкий". Меду цього не змивали цілий тиждень, аби з водою не сплили солодощі любові.

Аналогічно на Поліссі молоді після церкви приїжджали до молодої, де їх зустрічала мати з мискою меду та хлібом. Вона сідала на лавку, брала свою дитину на праве коліно, а чужу – на ліве й по черзі давала їм відкусити вмочений у мед хліб. Мед, що залишився, роздавала "весільникам", кожен з яких старався один поперед іншого вмочити руку в мед і облизати, з твердою вірою в те, що хто перший оближе мед, першим одружиться чи вийде заміж.

    Прилюдне годування молодят медом не лише символічно закріплювало набуття ними нових соціальних ролей та зв'язків, а й висловлювало побажання-заворожування щасливої долі молодим саме в еротичному аспекті ("щоб так ся любили як мід", "щоб солодко любились").

   Народний ідеал сімейного щастя містив і розуміння любові як тілесної втіхи, яка разом з емоційною злагодою та невтомною працею у власному господарстві вибудовує фундамент гармонійного подружнього життя. Наділення медом решти учасників обряду (поряд з іншим) символізувало отримання кожним із них своєї долі – частки цінностей у вигляді життєвої, особливо еротичної снаги.

 Частування молодих медом відбувалося в українців не лише під час проведення весільного ритуалу, воно продовжувалося протягом усього першого місяця шлюбного співжиття, що в народі отримав назву "медовий місяць".

  Під час "медового" місяця молодята категорично відмовлялися від спиртного на користь меду задля піклування про здоров'я майбутньої дитини та створення морально міцної родини.

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua