Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

Якщо ти жінка, то стати героєм  газетної публікації чи з’явитися в новинах інтернет – видань,  не так вже й легко.

  Лише 20% матеріалів вітчизняних ЗМІ присвячені жінкам, решту  - чоловікам. Такі дані нового  дослідження  Інституту масової інформації, проведеного  у вересні 2013 року.

 За даними дослідження,  жінки здебільшого згадуються в несерйозних публікаціях, світській хроніці, плітках про сімейне життя відомих людей, описі суконь тощо. Частіше вони згадуються як «дами», чиїсь дружини, дочки, помічниці, асистентки.

   Соціологи вже не раз наголошували, що існує гендерний дисбаланс на телеекранах, адже у випуск теленовин  жінки потрапляють в кадр у 7 разів менше, ніж чоловіки.  Дане дослідження підтверджує лиш той факт, що негативні гендерні тенденції у медіа лише посилюються.

  Зазвичай  новини,  де фігурують жінки,  мають  соціально – побутову тематику.  Це формує  не відповідну дійсності суспільну думку про  примітивний рівень можливостей та потреб  жінок.

  Критична  тенденція простежується і в медіа - середовищі. Так, незважаючи на те, що серед журналістів  жінок  54%, за представленням у медіа вони значно поступаються чоловікам.

  Майже 82% всіх експертів є представниками чоловічої статі, і лише 18% припадає на жінок. При чому, жінки виступають  експертками в питаннях медицини,  культури і права, практично не коментують політику і економіку. За даними Міжнародної Федерації Журналістів, зарплата журналісток в Україні приблизно на 30% менша від зарплати чоловіків- журналістів.

Цікаво, що у ЗМІ простежується протиставлення чоловіків та жінок . Чоловіків описують як «сильних», «розумних», «професійних», «цілеспрямованих». У статтях про відомих  чоловіків йдеться головним чином про їхні професійні якості, успіхи в політиці й бізнесі, захоплення: автомобілі, подорожі, спорт.

 Образ сильного чоловіка у ЗМІ переконує  людей у тому, що тільки такі  чоловіки можуть бути на чолі держави й у парламенті, обіймати високі посади, керувати заводами, фабриками, фірмами, університетами. Тільки вони можуть розумно розпорядитися грошима, прийняти відповідальне рішення.

Автори статей про відомих жінок-політиків, економістів, культурних діячок, спортсменок  спочатку зазначають їхній сімейний стан, кількість   дітей, згадують їхню зовнішність, одяг, прикраси. Їх називають «чарівними», «привабливими», «вродливими». До того ж українські  журналісти при описі жінок  використовують газетні штампи, які в багатьох країнах світу заборонені та є моветоном: «слабка  стать», «чарівна стать», «слабка половина людства».

У новинах часто йдеться про те, що «слабким» жінкам  можна  довірити тільки домашнє господарство й виховання дітей. Жодній жінці не цікаві державні проблеми. Всі вони опікуються тільки своєю зовнішністю, зачіскою, одягом, взуттям.

Чим небезпечна дана тенденція? Тиражування в ЗМІ образів «сильного чоловіка» і «слабкої жінки» не є таким безпечним, як може здатися на перший погляд. Не тільки діти, але й дорослі, сприймаючи та засвоюючи запропоновані «норми», починають дотримуватися їх, підпорядковувати всі свої думки, вчинки  до нав’язаних ЗМІ ідеалів. Це, в свою чергу, може впливати на виховання дівчат і хлопчиків, на відносини між жінками та чоловіками. Ці  стереотипи виштовхують багатьох жінок із політичного й економічного  життя суспільства, залишають за ними тільки традиційну роль домашньої господарки.

  Хто в цьому зацікавлений? У першу чергу – люди, які стоять при  владі, обіймають високі посади, але бояться їх втратити. Поширення  ґендерних стереотипів про «сильних» чоловіків і «слабких» жінок – один  із способів утримати владу і все, що з нею зв’язано: право вирішувати   долю інших людей, отримувати високі доходи, мати незалежність, до ступ до матеріальних і фінансових ресурсів. І, звичайно, повноваження  контролювати ЗМІ.

Відразу стає  зрозуміло, чому деякі журналісти, залежні від влади тої чи  іншої людини, всіма способами підтримують міф про те, що «сильна  влада – це тільки сильний чоловік». Але в цей міф, схоже, вірять тільки його творці.

Comments:

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua