Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

«Не сивій за щастя на чужій чужині,
Мамо, так потрібна ти своїй дитині.
Я не хочу статків, рідна моя нене,
Не замінять ласку папірці зелені...»

  (Н.Муляк,  м. Івано- Франківськ).

     Українські діти, чиї батьки працюють на заробітках в Європі, написали зворушливі листи - роздуми про власну долю.

     Вони благають батьків повернутися додому. Діти  готові терпіти нестатки, голод, аби тільки бачити рідні обличчя кожного дня.

   Листів, малюнків, віршів  виявилося так багато, що представники діаспори опублікували  їх  окремою книгою  «Діти емігрантів про себе». 

   За неофіційними даними понад 7 мільйонів українців працюють за кордоном. Більшість із них мають дітей, яких залишили на опіку родичів чи батьків.  За підрахунками соціологів більше чим 3 мільйони українських дітей стали «соціальними» сиротами та не мають можливості бачити рідних батьків щодня.

  Як тут не може зворушити історія хлопчика, який радіє смерті бабусі тільки тому,  що для нього це можливість...побачити батьків:

«Я знаю, що і мама сумує за мною, дзвонить щотижня. Та це телефонні розмови. А я вже заскучав за її ласкавими карими очима, усміхненим обличчям, турботливими руками, які гладили мене по голові, коли я збирався до школи. Та це тільки мрії, які не швидко збудуться.

Детальніше...

50%    Немовлята потребують постійного спілкування з батьками та оточуючими. Щойно народившись, дитина вже починає висловлювати свої потреби, бажання, думки та почуття.

   Але дорослі не завжди готові до такого спілкування, бо не знають, як вірно реагувати на дитячий лепет чи плач. Психологи стверджують, що так зване белькотання, агукання і навіть крик - це повноцінна мова немовлят, яку не варто ігнорувати.

Якщо ми з раннього дитинства налагодимо з нашими дітьми хороше спілкування, то найбільш імовірно, що вони ділитимуться з нами переживаннями, коли підростуть. Якщо ми витратили час на розбудову такого спілкування, починаючи з народження дитини, то є багато шансів, що така «інвестиція» обернеться «прибутком».

       Як правило, першими людьми, які починають з нами розмовляти не тільки за допомогою слів, але й жестів, поглядів, міміки, є наші батьки. Спілкування між матір'ю (батьком) та дитиною починається навіть до народження. Ми усі знаємо: те, що майбутня мати їсть, п'є чи чим вона дихає, впливає на дитину.

Детальніше...

Присутність чоловіка при пологах сприяє зменшенню ускладнень у новонародженої дитини та породіллі.

  Такого висновку дійшли українські лікарі, проаналізувавши статистичні дані.

  У 2009 році, коли було зафіксовано найбільший рівень партнерських пологів – 52%, значно зменшилася кількість ускладнень при появі дітей на світ.

 Також присутність чоловіка або інших членів родини при пологах допомогла знизити смертність новонароджених майже удвічі. Якщо раніше 80% породіль вдавалися до ліків для применшення больових відчуттів, то під час партнерських пологів лише 5 % жінок використовували знеболюючі засоби. Такі ліки часто є шкідливими для малюка і можуть  негативно впливати на його здоров'я. Тому відправляючись до родильного залу, крім пелюшок та підгузників, не забудьте «прихопити» чоловіка. 

Детальніше...

   Свекруха та невістка – це  традиційна неприязнь двох жінок. В українській народній творчості зафіксовано безліч прикладів компліментів на адресу кожної: «невістка - чужа кістка», а «у лихої свекрухи і ззаду очі є»!

  Свекруха – це мати чоловіка, яка колись його народила, виховала і "подарувала" вам. Незважаючи на очевидні заслуги, більшість жінок ставляться до своїх свекрух з відвертою неприязню. В цьому проявляється типова жіноча конкуренція за вплив на чоловіка.

    Переважна більшість жінок за природою власниці, тому їм важко змиритися з тим фактом, що вони люблять одного й того самого чоловіка. Ревнощі та суперництво двох жінок часто не такі банальні, як може здатися на перший погляд. А в багатьох випадках є однією з причин розпаду сімей.

Детальніше...

       Ще на початку XX століття народжуваність в Україні була найвищою в Європі. Коефіцієнт сумарної народжуваності становив 7,5 дитини в середньому на одну жінку.

   Населенню була властива рання шлюбність, відсутнє сімейне регулювання дітонародження, висока дитяча смертність. Очікувана тривалість життя становила для чоловіків всього 35 років, для жінок – 36 років.

Починаючи з 1950 – років, в Україні поступово втрачаються традиції багатодітності. Вже у 1964 р. кожна жінка народжує за життя в середньому 2 дітей. Останні соціологічні дані свідчать, що 72,3% українських сімей – це родини тільки з однією дитиною. Спроби пропагувати багатодітність в сучасних економічних умовах не отримали підтримки у населення. Навпаки, ставлення до багатодітних матерів вкрай негативне : як можна народжувати дітей, коли ти не здатна  їх прогодувати? Хоча 100 років тому такі запитання були б щонайменше дивні.

Детальніше...

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua