Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

 «Коханий, я хочу тобі освідчитися і запропонувати свою руку та серце»з такими словами ірландські жінки мають законне право звернутися до чоловіків, що не наважуються самі зробити пропозицію одруження.

 29 лютого – це день, коли  в Ірландії тисячі жінок користуються давньою традицією, що сягає своїм корінням XI століття. Саме тоді був виданий закон, що дозволяв жінкам мати право в цей день"робити пропозицію чоловікам, які їм подобаються".

      Більше того, той чоловік, який відмовить жінці 29 лютого, відповідно до закону був зобов'язаний сплатити штраф. Щоправда, штраф міг полягати в дорогому подарунку – коштовних прикрасах. Але рідко  який чоловік відмовлявся, тому що  це «до невдачі».

   І хоча 29 лютого трапляється лише один раз на чотири роки, ірландки продовжують користуватися  цією традицією до цього час. Як показують дослідження, 94% пропозицій  зроблених цього дня, закінчується укладанням шлюбу.

  Ви будете здивовані, але подібний звичай  також існував в Україні у середньовіччі.  Традиція українок робити пропозицію одружитися детально описана у книзі «Опис України» відомого французького інженера  Ґійома Левасера де Боплана:

«  ...На відміну від загальноприйнятого звичаю усіх народів, тут можна побачити, як дівчата залицяються до молодих людей, котрі їм сподобалися: закохана дівчина заходить до хати парубка (якого любить), коли сподівається застати вдома батька, матір і самого обранця.

   Зайшовши до покою  вона вихваляє того, хто вразив її серце. Далі дівчина звертається до хлопця, називаючи його на ім'я, та й каже: «Я помітила, дивлячись на твоє обличчя, певну доброзичливість (до мене), яка свідчить, що ти зможеш дбайливо опікати і любити свою жінку; твої чесноти дозволяють сподіватися, що ти станеш добрим господарем. Ці твої гарні риси схилили мене уклінно просити, аби ти взяв мене за жінку.

...Далі вона каже те саме батькові й матері, покірно просячи їхньої згоди на шлюб. А якщо дістає відмову або якусь відмовку, що він надто молодий і ще не готовий женитися, то відповідає їм, що нікуди не піде звідси доти, доки він її не пошлюбить і вони не стануть житии разом. Промовивши це, дівчина наполягає на своєму і вперто відмовляється йти з хати, бо не одержала того, що їй належить по праву... Прогнати дівчину значило б зневажити увесь її рід, який затаїв би глибоку образу.»

     Що ж,  чудові слова та прекрасна традиція, що потребує відродження в наший час. Хоча сучасні дівчата не дуже поспішають заміж та прискіпливо розглядають претендентів в законні чоловіки, їм варто скористатися давнім звичаєм, коли вони бачать перед собою достойного чоловіка. Йдеться про чоловічі моральні чесноти, що в наш час стають дефіцитними людськими якостями – вірність, доброту, щирість, терплячість, чесність. Як би там не було, тільки взаємне  кохання має стати причиною шлюбу. Тож, дівчата, кохайте достойних себе і не соромтеся робити пропозицію перші!

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua