Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

Дівчата, які вирішили присвятити себе українській армії. Хто ці сміливці, які не бояться стереотипів?

    Що пропонує сучасна армія жінкам та що дає на перспективу? Ми відправилися до Житомирськового військового інституту ім. С.П. Корольова Національного Авіаційного  Університету, аби поспілкуватися з студентками та дізнатися, яким вони бачать своє майбутнє.

    В українській армії служать майже 50.000 жінок, серед яких майже третина – це жінки -військовослужбовці. Більш як 1600 з них – офіцери, понад 4700 сержанти та 9770 солдати військової служби за контрактом. Нам було цікаво дізнатися, що жінки очікують від служби в армії та які цілі ставлять у житті. Одна з найкращих студенток закладу відверто поділилася думками.

 Знайомтеся: Євгенія Барановська – захоплюється спортом, військовою наукою, веде здоровий спосіб життя та понад все на світі обожнює ....математику.

- Євгенія, ти доросла людина і не могла не роздумувати про життя. Як ти уявляєш свою майбутню роботу, сім'ю, побут, адже ти військова. Мусиш проводити в армії більшу частину свого часу і підкорятися дисципліні.

- Складно поки що говорити про майбутнє, адже я ще не маю ні сім'ї, ні диплому. Хочеться  звісно, знайти гарну роботу пов'язану з моєю спеціальністю – системний інженер. Якщо ж з цим не складеться, а в наш час випускникам за спеціальністю без досвіду роботи дуже важко знайти роботу, то буду шукати роботу в армії, адже в мене буде звання лейтенант запасу.

    А можливо отримаю додатково педагогічну освіту і стану викладачем, скажімо, математики. Я дуже люблю цей предмет і дітей. Взагалі, не дуже важливо ким я буду працювати, головне, щоб робота, крім гарних доходів, приносила ще й задоволення. На рахунок сім'ї, то звісно хочу знайти чоловіка, з яким пов'яжу все своє життя. Наразі поки що такої людини немає.

    Є тільки мрії, сподівання, що цей гарний чоловік десь ходить по нашій планеті і скоро повинен мене знайти. А коли знайде, ми одружимось, будемо піклуватись один про одного, разом займатись спортом (Євгенія переможниця багатьох спортивних змагань), багато подорожувати... Одним словом будемо ЩАСЛИВИМИ! Це звичайне прагнення жінки і я не соромлюся його.

- З чим пов'язаний твій вибір військового інституту?

   Я ніколи раніше не мріяла тут навчатися, завжди думала, що поступатиму до Технологічного університету. А от коли приїхала подавати документи, то військовий інститут відразу дуже сильно мене причарував. Я тільки пройшла через КПП і опинилась наче в казковому парку, побачила великий плац, літак і напис «Збройні Сили України». Тоді в мене з новою силою прокинулось почуття патріотизму і я почала розмірковувати над навчанням тут. Не довго вагаючись, обрала ЖВІНАУ.

- З якими стереотипами ти найчастіше зіштовхуєшся в житті, навчанні, у стосунках.

   Стереотипів навколо  багато. Якщо це стосується жінок, то безперечно перше, що приходиться часто чути, що жінка повинна бути домогосподаркою, виховувати дітей, готувати їжу, слідкувати за порядком...Так ніби жінки народжуються для хатніх справ і мають відчувати задоволення від рутинної роботи.

  Я вважаю, що всі  домашні обов'язки мають бути поділені справедливо та порівну. Не проти, аби  головою сімейства був чоловік, головне не перетворювати своє життя на побут.

 Взагалі мені хочеться все робити разом з коханим, поділяти і роботу, і відпочинок, вчитись чомусь новому, подорожувати, вирішувати проблеми, ділити прибутки. Маю надію, що знайду такого чоловіка і він  зрозуміє мене.

- Чи чинили твої батьки якийсь спротив аби ти обрала іншу спеціальність або ВНЗ?

Мої батьки були дуже щасливі та горді, що я поступила на бюджет у всі ВНЗ міста Житомира. Хоча мама хотіла, щоб я пішла навчатись до медичного коледжу, але все ж таки це моє життя і я сама приймаю рішення. Мій тато колишній військовий, тому мій вибір він схвалив. Тим більше в цьому інституті навчався мій дідусь, в честь якого мене і назвали «Женя». В цілому, батьки довіряли мені і підтримували. Я обрала військовий напрям  і вони цілком задоволені!

- Чи вважаєш ти, що в українській армії є дискримінація жінок - у них не має можливості досягнути професійного росту та зробити кар'єру?

  Я не така песимістична в прогнозах. У жінок є можливості досягти успіху у військовій справі, але у самих жінок не завжди є прагнення до кар'єри в армії. Звісно генералом стати навряд чи вийде, але до полковника жінка дослужитись може – головне ціль та бажання.

  Не варто бачити лише гендерні бар'єри перед собою. Звісно, українська армія ще не позбулася стереотипного ставлення до жінок, але це тимчасово. Жінки вже неодноразово проявляли себе як вправні військовослужбовці і майже ні чим не поступаються хлопцям. Навіть у фізичній підготовці.

- Євгенія, що ти розумієш під поняттям успішна жіноча кар'єра, як ти собі це уявляєш?

 Насправді, я глибоко переконана, що кар'єра – це хибна мета життя. Набагато важливіше бути хорошою людиною. Адже іноді зустрічаєш супер - професіоналів своєї справи, людей, які зробили успішну кар'єру, але спілкуватися з ними важко – їм бракує простих людських якостей: доброти, поваги, розуміння. Що буде в майбутньому поки зарано думати. Є якісь здогадки та плани, але ким саме я буду працювати і де, це вже покаже час. Головне, щоб моя робота приносила гарний заробіток і велике задоволення.

- Які вимоги ти ставиш перш за все перед чоловіками?

  Немає особливих вимог. Головне –  щоб  майбутній чоловік мене по справжньому кохав: мене одну і більше нікого. Я ціную в людях простоту, не люблю людей, які вдають із себе того, ким не є насправді. Тому хочу, щоб хлопець був простий, добрий, але одночасно впевнений у собі. Щоб я себе відчувала щасливою, захищеною, як кажуть, «за кам'яною стіною».

  Я - сильна особистість, але це не позбавляє бажання бачити поруч із собою партнера, який би був опорою та підтримкою.  Хочу, щоб у нас були спільні інтереси, щоб він любив спорт, активний відпочинок, був романтиком, але  залишався чоловіком. Ось так. 

- Дякуємо Євгенія, бажаємо тобі здійснення планів у майбутньому та достойного чоловіка поруч.

Фото з власного архіву Євгенії Барановської:

 

 

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua