Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат
щасливий батько
    Сьогодні чоловіки зіткнулися з кризою, що аж ніяк не простіша за фінансово-економічну, про яку так багато говорять. Одна з найсерйозніших– це криза батьківства і про неї  мовчать.
     
     Батьківство – одна з основних чоловічих ідентичностей. Поширене явище – невміння батьків здійснювати виховні функції й догляд, особливо за маленькими дітьми. Майже третину українських дітей виховують самотні матері, діти не відчувають присутності й турботи батька у своєму житті.
 
 Після розлучення до 97 відсотків дітей залишається з мамами, а з батьком – лише у випадку, коли мама відмовляється. Хоча і в Конституції, і в інших законодавчих актах декларуються рівні права батьків на участь у вихованні дитини.
 
Для будь –якої  дитини є дуже важливим, щоби батько прийняв її у своє серце, визнав її та зрозумів її сподівання. А ще важливіше, аби батько був поруч. Соціологічні дослідження вказують, що відсутність батька у сім’ї негативно впливає на дитину, зокрема:
 
– У 35 разів збільшується вірогідність втечі з дому;
– У 20 разів збільшується вірогідність прояву девіантної поведінки;
– У 20 разів збільшується вірогідність того, що вони опиняться у в’язниці;
– У 14 разів збільшується вірогідність здійснення ними зґвалтування (хлопчики);
– У 10 разів збільшується вірогідність того, що вони стануть наркозалежними;
– У 9 разів збільшується вірогідність покинути навчання в школі;
– У 9 разів збільшується вірогідність того, що вони закінчать своє життя в злиднях;
– У 5 разів збільшується вірогідність здійснити самогубство.
   
Розглянемо роль батька у вихованні дитини у різні періоди її зростання – від народження  – до 7 років.
 
 
        Результати багатьох досліджень свідчать: вже у перші 36 годин життя дитини для неї конче важливо відчути дотики своїх батьків. Тому не вагайтеся, шановні батьки, беріть свою дитину на руки, їй це потрібно.
 
Отже у віці до семи років дитина потребує багато уваги, догляду та піклування. Татусі, які навчилися тримати дитину на руках, мити її, заколисувати, глибоко заглядати у очі дитини, потім будуть часто відчувати себе щасливими так, як і їхня дитина. Такий  ранній зв’язок з батьком додає дуже багато до тієї системи стосунків та комунікації, які дитина створює все життя.
 
  Коли мати та батько обидва беруть участь у житті дитини з самого її народження, дитина пізнає і чоловічий, і жіночий способи буття. В перші роки життя дитина осягає стосунки між людьми, що її оточують, в неї формуються норми поведінки, і те, як вона взаємодіє з іншими людьми, відображує те, що вона бачить у своїй власній сім’ї між матір’ю та татом.
   
Практика психологічного консультування показує, як молоді чоловіки, відсторонені від процесу виховання дитини, втрачають навіть відчуття батьківства. Важливо пам’ятати, не набуваючи чи втрачаючи відчуття батьківства, чоловіки збіднюють своє емоційне та духовне життя і наносять глибоку психологічну травму своїй дитині. Батькові потрібно усвідомити, що, коли він живе поза проблемами своєї сім’ї, дитина залишається без чоловічого виховання, без керівництва та захисту, які їй може надати тільки батько. Коли дитина, зокрема дівчинка підростає, в неї формуються таке ж ставлення та такі ж очікування щодо інших чоловіків.
 
Роль батька у житті дитинки від 8 до 12 років
 
батько з сином
 
    У  віці від 8 - 12 років діти впевнені у собі, активні та довірливі. Їх емоції швидко розвиваються, їм все здається чи прекрасним, чи жахливим. Від того, яким чином батько бере участь у житті дитини в цей період, залежить, як вона перейде у підлітковий вік. В цей час дитина потребує від батька значної уваги до себе. Вона важко переживає, коли батько її весь час критикує, дуже стриманий по відношенню до неї чи несхвально ставиться до того, як вона демонструє свої почуття.
 
   У дитини часто виникають не тільки позитивні почуття (на них часто спрямоване  виховання дівчинки), але й такі почуття, як гнів. Ми знаємо, що дівчаткам часто не дозволяють виражати гнів. Їй багато разів пояснюють, що гнів – почуття заборонене, воно може призвести до насильства. Дівчата звикають думати, що гнів треба замінити на інше почуття, наприклад, на сум, тому багато жінок, коли сердяться, починають плакати.
 
    З іншого боку, хлопчиків у цьому віці переконують, що вони не можуть плакати, бо вони хлопчики, що вони повинні розв’язувати свої проблеми самотужки, давати здачі. І хлопчики звикають бути стриманими, часто агресивними, приховувати свої страхи та почуття.
 
   Дівчинка пробує виражати свій гнів не прямим способом, наприклад, вона намагається розповісти батькові, як вона гнівається на свою подругу. Але далеко не всі батьки розуміються у тонкощах переживань доньки. Їх дратують додаткові емоції, яких вимагає від них спілкування з дочкою. Дівчинка звикає до того, що батько її не розуміє, що звертатись до нього важко, не знаєш, як він прореагує, може, взагалі, вижене з кімнати. Такі проблеми у стосунках з батьком породжують у дівчини труднощі у спілкування з  чоловіками.
 
  Хлопчик намагається розповісти батькові про свої подвиги, про непорозуміння з дівчатами, але батько читає газету, йому це не цікаво. Він – до матері. А вона все про стриманість. І він поступово  втрачає здатність виражати свої почуття, а потім в нього виникають проблеми у спілкуванні з жінками.
 
Треба пам’ятати, що в цей час можуть виникати труднощі з навчанням у школі. Існує багато причин, чому дитина не засвоює якийсь предмет у школі – може, пропустила вивчення деяких розділів через хворобу, може, не підготовлена була перед школою до сприйняття цього предмету, може, здібності в неї не такі, як в  батька, може, з вчителем не так пощастило, як батькові.
 
А, може, голова у дитини зараз болить? А може вона шалено боїться батька, і поряд з ним, чекаючи на незадоволення, взагалі нічого не розуміє?  Батькові не слід вважати, що дитина автоматично все розуміє, миттєво з вдячністю підхоплює його думки та поради! Приймайте дитину такою, якою вона є. Намагайтеся зрозуміти, чому в неї щось не виходить. Коли не можете розібратися самі, зверніться за порадою до фахівців.
 
Але ніколи не застосовуйте насильницькі методи навчання – крик, приниження, обзивання, фізичні покарання. Від всього цього у вашої дитини посилюється невпевненість у собі, зневіра у своїх власних силах, страх перед батьком…
Дитина у перехідному віці хоче ввійти у батьківський світ. Коли батько запрошує дитину піти погуляти, пограти у м’яч, піти у кафе, вона це дуже цінує, відчуває себе щасливою.
 
А ще батько може допомогти дитині у цьому віці розібратися у світі грошей. Дитині до 8 років цікаво складати гроші у скарбничку. Дитина 8-12 років відчуває себе задоволеною, коли може порахувати накопичені нею гроші, виконати доручення батьків про закупи, може скласти рахунок та відзвітувати, як вона витратила гроші. Важливо при цьому пояснювати дитині, як гроші заробляють, як треба планувати їх витрачання.
 
Роль батька у житті дитини у віці від 13 до 17 років
 
 батько з дочкою
 
    Період статевого дозрівання – важливий і нелегкий період у житті дитини, зокрема, дівчинки. У цей час у дівчинки часто формується негативне ставлення до самої себе. Це пов’язане зі значними змінами її тіла. Вона не впевнена в тому, як її сприймають ті, хто її оточує, в тому, як повинна змінитися її поведінка. Батько в цей період також відчуває деяку невпевненість – «Що з нею таке? Чому вона така дратівлива?»
 
Важливо, щоби батько у цей період не віддалився від дочки. Він стривожений її сексуальністю, яка неочікувано підкралася, не знає, як з нею поводитись. А вона чекає від такого важливого в її житті чоловіка підтвердження того, що те, що з нею відбувається, є нормальним, що батько рахується з її дорослістю, що він завжди її підтримає. Що ж робити? Коли вашій дочці 13-17 років, обов’язково знайдіть можливість показати, що ви пишаєтесь нею, визнаєте її дорослість, що вона може на вас завжди розраховувати.
 
Щодо хлопчика, то і в нього досить проблем зі статевим созріванням. Саме в цей час батько може багато зробити для свого сина – і розповісти, як це було в нього, і вислухати сина, і задати потрібні питання, і піти до лікаря, коли це необхідно. Важливо, щоби хлопчик відчував, що з ним все гаразд, що все це є типовим для всіх, що батько – його  найближчий друг.
 
Отже батьківство – відповідальна, цікава, творча частина нашого соціального життя. Виконання її робить щасливими всіх – батьків та дітей.
 

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua