Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

 Про повагу до жінки та матері сьогодні говориться чимало. А про авторитет батька, що невпинно падає в українській сім’ї, згадують край рідко. Однак  тато потрібен дитині не менше, чим мати. Присутність батька вкрай важлива як для дівчинки, так і хлопчика.

    Шана до батька завжди  була традиційною в Україні. Народні прислів’я тому підтвердження: шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога;  не навчив батько — не навчить і дядько; лаяти батька та матір погано. Сьогодні до чоловіків – татусів суспільство не дуже прихильне.

    Згідно законодавства вони й нібито мають право на декретну відпустку, але на справі не користуються ним. Жоден роботодавець не схвалить такого кроку свого підопічного, та й самі чоловіки часто вважають, що дитиною має займатися тільки дружина. Це помилка, тому що батько в Україні ніколи не відсторонювався від процесу виховання своїх дітей. 

   Особистим прикладом татусі прищеплювали дітям високі моральні якості та чесноти. Слово батька було законом. Батько міг вбити свого сина за зраду чи брехню ( згадайте  Тараса Бульбу або  Івана Гонту). Батько міг вигнати  з доми  дочку за  гулянки чи позашлюбну дитину (поема Т.Шевченка "Катерина"). Такі рішення не були простими для нього, але моральні принципи, що передавалися з покоління в покоління, клятва та честь батька  були важливіші за життя власних дітей.

  Сьогодні українські татусі переживають не кращі часи. Розлучені тати або ті, що перебувають у цивільному шлюбі зазнають гендерної дискримінації .Так,  якщо для матері- одиначки чи розлученої  жінки передбачені соціальні виплати на дітей, то чоловіки, що виховують дітей самотужки, ніякої допомоги не отримують. На противагу званню «Мати –героїня» чомусь досі не існує звання «Тато –герой». Це несправедливо, адже є татусі, що взяли на себе повністю  виховання дітей.

 В Україні до сьогодні не затвердили на законодавчому рівні  офіційного свята Дня Батька. У 2008р. був  підготовлений проект указу Президента України «Про день батька», але рішення відклали через фінансову кризу, до покращення економічної ситуації в країні. Тоді громадськість провела Перший всеукраїнський форум «Роль чоловіка як батька в сім’ї та суспільстві» та оголосила кожну третю неділю вересня Всенародним Днем Батька в Україні.

 До речі, день Батька давно відзначається на національному рівні  в багатьох країнах світу. Українські татусі також заслуговують аби суспільство виразило до них повагу та любов. Адже  саме любові  найбільше потребують усі створіння на планеті Земля, і чоловік тому не виняток. Чоловіки не звикли відверто розповідати про свої почуття та емоції, але це не означає, що вони нічого не відчувають. Проявляючи свою увагу до дітей, дружини , рідних, татусі  чекають на віддачу та розуміння, але не завжди отримують його. Кажуть, що чоловіки також плачуть, тільки сльози в них капають не з очей, а прямо з серця…

 Любі татусі, дякуємо Вам за те, що ви поруч, за те, що можна доручити вам найцінніше – життя дитини, за те, що ви вмієте розуміти і прощати. І  завжди  пам’ятайте  слова  дитячої пісні, що насправді втілюють мрію кожної дитини – бути у щасливій  сімї:

ХАЙ ЗАВЖДИ БУДЕ СОНЦЕ!

ХАЙ ЗАВЖДИ БУДЕ МАМА!

ХАЙ ЗАВЖДИ БУДЕ ТАТО!

ХАЙ ЗАВЖДИ БУДУ Я!

 

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua