Відоме й невідоме про українську хату
Українки, які підкорили Голівуд
Марія Примаченко
ТОП-10 найсильніших країн світу, якими керують жінки
Медовий місяць та шлюбні традиції українців
Сага про сільську жінку
Дружини гетьманів України: забуті долі
Коли дитина готова до школи?
Street Workout  популярний серед українських дівчат

       Поки ми молоді, не особливо думаємо про хвороби та пенсійний вік, в якому дошкуляють  серцеві недуги. 

 Лікарі кажуть, що ми зовсім не вміємо слухати та шкодувати своє серце. Відносимо  себе до людей повністю здорових, палимо, буває, зловживаємо алкоголем, міцними кавою та чаєм, даємо організму максимальне навантаження — і фізичне, і моральне.

 Як наслідок, Україна посідає перше місце у Європі за кількістю серцево-судинних захворювань і - смертей від цих хвороб. За словами експертів, тільки в 2011-2012 роках ці захворювання забрали життя 440 тис. українців.

     У цілому в даний час захворювання серцево-судинної системи є найбільш частою причиною смертності в усьому світі. За останні 20 років рівень цього захворювання зріс більш ніж на 20%.

    Як же вберегти своє серце  від болю та прожити довге здорове життя?

Лікарі кажуть, що це можливо, якщо ми не будемо ігнорувати перші ознаки порушеня діяльності серцево –судинної системи.

        «Вік людини — це вік її артерій»— таку думку висловив ще на початку нашого століття відомий німецький вчений-кардіолог і геронтолог Штрасбургер.

Серцево-судинна система старіє чи не найраніше. І чим довше зберігається на достатньому рівні її діяльність, тим повільніше старіють інші функціональні системи. Слід знати: з віком погіршується еластичність артеріальних судин, змінюється їх тонус, серцю все важче стає проштовху­вати кров в аорту, нагнітаючи її в усі органи і тканини. Це веде до деякого підвищення артеріального тиску, особливо при фізичних чи емоційних навантаженнях, «б’є» по змінених стінках судин.

Найсуттєвіша роль в організмі  належить безпосередньо серцю, що займає центральне місце в кровообігу, постачає органам і тканинам основні речовини для забезпечення їх життєдіяльності та видалення з них відпрацьованих продуктів обміну, шкідливих для організму. І дійсно, перша відчутна втома, як ми часто кажемо, від прожитих років, пов’язана з діяльністю серцево-судинної системи. 

Детальніше...

    Рослину, про яку піде мова, називають ліками від 34 недуг. Нею  можна вилікувати алкоголізм та зупинити кровотечу. А ще вона дала назву знаменитому напою «вермут».  І це далеко не все про таку знайому  нам рослину,  як полин.

    Ви помічали, що особливо влітку нам так мріється вирватися у відпустку і податися кудись на лоно природи? Не в останню чергу і для того, щоб вдихнути на повні груди гіркого і приємного запаху полину і відчути, яке прекрасне життя. Між іншим, ці відчуття мають і цілком наукове пояснення: летка олія гір­кого полину збуджує центральну нервову систему.

    Вже від самої назви рослини лине якийсь гіркий присмак, і завжди до слова “полин” хочеться додати “гіркий”, бо якраз у народних піснях і пові­р’ях ці два слова невіддільні. Про гіркий полин (його ще називають верму­том чи вдовиною травою) складено й чимало легенд.

   Латинська назва цієї рослини — артемізія абзинтум. Вважають, що вона походить від імені грець­кої богині Артеміди. А за народним повір’ям трава носить ім’я бідної дівчи­ни — красуні Полин, яка відмовилась стати дружиною жорстокого багатія Ковилу. Рятуючись від переслідувачів, вона попросила допомоги у степу.

  Так серед зеленого степового різнотрав’я з’явився сивий від горя, з гірким при­смаком дівочих сліз, але з приємним запахом, кущик полину. Можливо й з  тих часів з’явилася  дівоча приказка «Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!»

А згадайте поему Миколи Вороного «Євшан -  зілля», яка  навіяна літописною легендою про чудодійну траву - зілля, що повертає людям втрачену пам'ять.  Йдеться саме про полин, бо  євшан — це і є тюркська назва полину.   «І понюхавши ( полин) , заплакав той (князь)  і сказав: „Краще на своїй землі кістьми лягти, ніж на чужині славному бути. І прийшов він у землю свою...»

Детальніше...

       «Я відчувала вакуум всередині, ніби все підчистили. І поступово почала заїдати цю пустоту.

Я запихала в себе все, що було в квартирі. Мені було все рівно що: сухарики, каші, вино. Їла упаковками макарони, а потім йшла блювати в туалет. Я почала опухати – від алкоголю, від їжі, від блювання. Були періоди, коли я розбивала дзеркала.» [Уривок історії]

 Так відверто вперше українки  в рамказ проекту "Голоси" розповіли про непрості стосунки з власним тілом, їжею та емоціями.

   Сотні тисяч жінок та дівчат в Україні страждають від порушення харчової поведінки. У деяких із них розвивається розлад харчової поведінки (РХП), який так і залишається невиявленим.

 Статистику щодо кількості випадків РХП в Україні не ведуть. Це ще раз підкреслює невидимість цієї проблеми у сферах охорони здоров’я, освіти та соціальної політики.

    Про це не говорять. Ті, хто щодня себе зважує, щогодини себе обмежує, щохвилини думає про їжу, не хочуть, щоб хтось знав про це.

   У свої зацикленості на їжі вони  часто не бачать проблеми. Навпаки – це єдиний доступний спосіб справитися з переживаннями.  Це можливість вижити. Це німа заява про самостійність. Це крик про допомогу. Крик не голосом, а тілом.

Соціальний арт -  проект  «Голоси» був  організований громадською організацією "Твій Вимір", яка займається попередженням розладів харчової поведінки та підтримкою жінок, які пережили чи переживають труднощі у сприйнятті себе та свого тіла. 

Це історії 12 жінок ( читайте тут)  про те, як вони обмежували себе в їжі або переїдали, як ніколи не були задоволені своїм тілом, як контролювали себе, і як втрачали контроль. Проект містить  тексти написані на основі бесіди з такими людьми та фото, які відображають найбільш яскравий мотив їх історії.

Детальніше...

жінка у якої рак   За даними національного онкологічного реєстру рак молочної залози посідає в Україні перше місце серед злоякісних захворювань жінок.

     Кожну годину в Україні  від раку молочної залози (РМЗ) помирає одна жінка, тобто за добу в Україні меншає на 24 жінки працездатного віку, які могли б продовжити повноцінне життя.

  За останні десять років темпи захворюваності на РМЗ в нашій країні виросли у 2,5 рази. Навіть для чоловіків  хвороба не робить винятків  - у 2010 році діагноз рак грудей було підтверджено 178 чоловікам, - повідомляє прес-служба МОЗ.

Детальніше...

Кропива дводомнаВесна - це час, коли наш  організм гостро потребує вітамінів. Але не варто поспішати до аптеки: природа давно подбала про наше здоров'я.

Ми живемо в час економічної скрути. Багатьом, на превеликий жаль, бракує найелементарнішого, насамперед, поживних, вітамінізованих харчів.

Через це виникає багато хвороб, загострюються старі недуги, люди стають кволими, відчувають свою знесиленість.

І все ж вітаміни, через брак яких тяжко хворіють люди, — поруч, під кожним парканом. Бери лише косу і готуй поживні вітамінні борщі, супи, салати з усього того зеленого добра, що його повсюдно насіяла, виплекала природа.

Хоча б з отієї самої кропиви, яка навіть крізь каміння і асфальт пробивається. Листя кропиви завжди було основою для приготування здорової, цінної на вітаміни їжі. Це і свіжі салати, і зелені борщі, і яєчні, засоли, навіть соки. Особливо корисний ранньої весни свіжий сік кропиви.

Готують його так. Промиті, облиті окропом листки пропускають через м'ясорубку, вичавлюють сік і розводять кип'яченою водою у співвідношенні 1:3. Приймають по чайній ложці тричі на день під час вживання їжі. Детальніше...

     «Душа жінки живе в любові, а тіло жінки живе в чистоті. Немає любові – жінки немає, немає чистоти – чару жіночого немає.»  Заповідь матері

     Цнота дівчини у всі віки була символом чистоти та ознакою порядності роду. Дівчина мала зберігати невинність до шлюбу, інакше її родину чекала велика ганьба.

    В Україні здавна існував весільний обряд на перевірку дівочої честі, який називався «комора». Французький подорожник Гійом Левассер де Боплан (бл. 1600-1673) у своєму "Описі України" звертає увагу на наступні подробиці  обряду "комори":

"Коли під час щасливого поєднання наречена подасть якийсь знак втіхи, усі присутні одразу ж починають підскакувати і, плещучи в долоні, зчиняють веселий галас. Родичі нареченого, не відходячи, стоять на сторожі коло ліжка, прислухаючись, що там відбувається, чекаючи, щоб відслонити завісу, коли фарс буде закінчено.

Детальніше...

   Американська модель, переможниця багатьох конкурсів краси має серйозний намір ампутувати собі груди.

   Фаворитка конкурсу краси «Міс Америка» Роза Аллін (на фото) серйозно занепокоєна спадковою схильністю до раку молочної залози. Лікарі знайшли в її організмі зміни в одному з генів високого ризику BRCA1/2, який вона успадкувала від матері.

    Також відомо, що мати Рози, її тітка та бабуся померли в молодому віці від раку грудей. Лікарі попередили дівчину, що незважаючи на те, що хвороба поки не виявлена в її організмі, лабораторні аналізи вказують на різкі зміни в генетичному коді клітин.

   За прогнозами лікарів Роза Алін має високий ризик захворіти на рак молочної залози -більше 75%. Батько дівчини запропонував їй пройти мастектомію (ампутацію молочної залози), ще коли вона навчалася в коледжі, але Роза відмовилася.

 «Я подумала: у мене гарні груди, я молода, приваблива, я зовсім не хочу цього робити. Тоді батько сказав, що я помру так само, як і моя мати.»  Роза Аллін, якій всього 24 роки, зізналася що має сильний страх перед цією хворобою. Аби уникнути страждань та смерті, вона зважилася на мастектомію. Після завершення конкурсу краси, Роза планує оперуватися. Між красою та життям, вона обрала останнє.

Детальніше...

   Коса - символ дівочої краси, честі, чистоти, гідності, вірності та кохання. З давніх-давен вважали, що в довгому волоссі - сила і здоров'я дівчини, жінки.

    Чим більше волосся, чим довша коса, тим міцніший зв'язок з Космосом, Всесвітом, з Богом. Тому навіть після розчісування волосся, що залишилося на гребінці, ретельно вибирали та спалювали. Бо ж не доведи, Господи, візьмуть його ворони, тоді дівчина в майбутньому ніколи не буде мати долі.

    Окрім того, на волоссі проводили різні магічні дії, і дівчинка могла не тільки захворіти, але й померти. Тому маленькі дівчатка ходили з розпущеним волоссям, як символом природного захистку.

  Як дівчинці  сповнювалось сім років, їй уже заплітали косу на знак того, що вона переходить у старший вік. Тепер вона не просто дитина, а мамина помічниця. Цей обряд мав назву "закосичення".

Перше закосичення відбувалося влітку або восени. Обряд проводили матері під наглядом старших жінок. Чоловіків у хату не пускали. Дійство відбувалося в домівці тієї газдині, в якої було найбільше дочок, щоб вдало виходили заміж. Під час закосичування волосся дівчаток змащували медом, щоб воно не вибивалося і трималося коси.

 Брали волосся на голові дівчини, з потилиці, від правого вуха і від лівого і заплітали, примовляючи. «Як зв'язую все волосся на тобі, аби трималося з усіх чотирьох боків, так щоб в'язалися до тебе з усіх боків парубки».

Детальніше...

Використання матеріалів з сайту можливе лише при умові активного відкритого для пошукових систем гіперпосилання на zhinka-online.com.ua